Он с моря дул - Натали

Я знаю — этот ветер

Наделал много шума.

На крыльях он своих меня

Сюда принес издалека.

Я знаю- этот ветер,

Что он тогда задумал:

Ревнивый, он решил меня

Не отпускать, не отпускать, ага!

Он с моря дул, песком бросался,

В горах летал, в лесах бродил.

Он на беду мне повстречался,

Но он любил меня, любил!

Мы с ним везде бывали

И всюду с ним летали.

Мне ветер лучшим другом стал

И у тебя меня забрал.

Но ни к чему тревоги

И ни к чему печали:

Я знаю, что вернусь к тебе-

Да лишь бы ты меня позвал, позвал!

Он с моря дул, песком бросался,

В горах летал, в лесах бродил.

Он на беду мне повстречался,

Но он любил меня, любил!

Но он любил меня, любил!

Он с моря дул, песком бросался,

В горах летал, в лесах бродил.

Он на беду мне повстречался,

Но он любил меня, любил!

Но он любил меня, любил!

Я знаю цей вітер

Наробив багато галасу.

На крилах він своїх мене

Сюди приніс здалеку.

Я знаю- цей вітер,

Що він тоді задумав:

Ревнивий, він вирішив мене

Не відпускати, не відпускати, ага!

Він з моря дув, піском кидався,

У горах літав, у лісах тинявся.

Він на біду мені зустрівся,

Але він любив мене, любив!

Ми з ним скрізь бували

І всюди з ним літали.

Мені вітер найкращим другом став

І у тебе мене забрав.

Але ні до чого тривоги

І ні до чого смутку:

Я знаю, що повернуся до тебе-

Та тільки ти мене покликав, покликав!

Він з моря дув, піском кидався,

У горах літав, у лісах тинявся.

Він на біду мені зустрівся,

Але він любив мене, любив!

Але він любив мене, любив!

Він з моря дув, піском кидався,

У горах літав, у лісах тинявся.

Він на біду мені зустрівся,

Але він любив мене, любив!

Але він любив мене, любив!