Колокол по мне - Naraka

Я хотел бы д многое сделать:

Ограничить в скорости звуки,

Вывернуть солнцу пробки,

Острым цветом разрезать руки,

Разменять пространство на деньги,

Сделать из воздуха камень,

Накормить досыта голод

И потрогать время руками.

Я хотел бы думать о многом:

О разорванном брюхе неба,

Об изменчивой сути правды

И о зрелищах в виде хлеба.

О мерцающей искре боли,

О сомнении, вживлённом в кожу,

О пробитой броне горизонта

И о дне, что был стёрт и прожит.

Как бы мне не хотелось остаться здесь,

Мой день был мной прожит и стёрт весь,

Я терпел, разрывая в куски ночь,

Но звук выкинул меня прочь.

Свет стал песком и засыпал мои глаза,

Мой покой разъедает Бога слеза,

Я открыт для всего, что придет извне,

Я хотел бы остаться здесь,

Но Колокол ударил по мне!!!

Я хотів би багато чого зробити:

Обмежити в швидкості звуки,

Вивернути сонцю пробки,

Гострим кольором розрізати руки,

Розміняти простір на гроші,

Зробити з повітря камінь,

Нагодувати досхочу голод

І поторкати час руками.

Я хотів би думати про багато чого:

Про розірваний черево неба,

Про мінливу сутність правди

І про видовищ у виді хліба.

Про мерехтливої ​​іскри болю,

Про сумнів, вживлений в шкіру,

Про пробиту броню горизонту

І про день, що був стертий і прожитий.

Як би мені не хотілося залишитися тут,

Мій день був мною прожитий і стёрт весь,

Я терпів, розриваючи в шматки ніч,

Але звук викинув мене геть.

Світло стало піском і засинало мої очі,

Мій спокій роз'їдає Бога сльоза,

Я відкрито для всього, що прийде ззовні,

Я хотів би залишитися тут,

Але Дзвон вдарив по мені!!!