Como Somos - Nando Reis

Começa o infinito com dois zeros

Protótipo do filho feito feto

O embrião come na manjedoura

A gestação no ventre reza uma novena

A alma agarra a carne sedutora

O corpo, cromossomos, genes, DNA

Carrega a mãe o embrulho, no colo um véu

Dá luz à treva e escuro brilho do céu

Na infância indaga «ó, triste jardineira

Por que a camélia deu suspiros tão mortais?»

Beija na tela a estrela de cinema

No pierrot a mesma máscara negra do carnaval

Hoje, a noite tem luar

E o sol de novo há de brilhar

Na linha do horizonte vai passar o tempo

Vou pra longe procurar

Vou para a Pasárgada

Vou me vingar, vou matar o tempo

E ser imortal

Atravessa labirintos e desertos

Mil gols do eterno, mito rei pelé

Na escola aprende a não dar bandeira

Mas até hoje não entende o que é um mol

Fez faculdade pra seguir carreira

Mas sonha mesmo em viver do futebol

Bastaram dois sorrisos e um olhar

Foram mais felizes sendo um par

Morreu o pai porque nasceu primeiro

Renasce agora como avô, seu filho é pai

Hoje a noite tem luar

E o sol de novo há de brilhar

Na linha do horizonte vai passar o tempo

Vou pra longe procurar

Vou para a Pasárgada

Vou me vingar, vou matar o tempo

E ser imortal

Escreve no epílogo seus tristes versos

Encerra o seu livro controverso

A gente morre a vida é passageira

Escorre lenta vai minguando e aqui jaz

Pra uns demora mas a hora chega

E esse encontro ninguém pode evitar

Ninguém pode não

Evitar

Ninguém pode não

Evitar

Não pode não

Ninguém pode evitar

Não pode não

Evitar

Починає нескінченність з двох нулів

Прототип дитини зробив плід

Ембріон їсть в яслах

Вагітність в утробі молиться дев’ятницю

Душа захоплюється звабливою плоттю

Тіло, хромосоми, гени, ДНК

Мама несе пакунок, на колінах вуаль

Дає світло темряві та темне сяйво неба

У дитинстві він запитує: «Ой, сумний садівник

Чому камелія так смертельно зітхнула?»

Кінозірка цілує на екрані

На п’єро та ж чорна маска, як карнавал

Сьогодні вночі місячне світло

І знову засяє сонце

На лінії горизонту час мине

Йду далеко шукати

Я їду до Пасаргад

Я збираюся помститися, я вб’ю час

І бути безсмертним

Перетинає лабіринти і пустелі

Тисяча голів від вічного, міфічного короля Пеле

У школі він вчиться не помічати

Але до сьогодні він не розуміє, що таке mol

Він вступив до коледжу, щоб зробити кар’єру

Але він дійсно мріє жити за рахунок футболу

Лише дві посмішки та погляд

Були щасливішими бути парою

Батько помер, тому що він народився першим

Відродився тепер дідом, твій син — батько

Сьогодні ввечері місячне світло

І знову засяє сонце

На лінії горизонту час мине

Йду далеко шукати

Я їду до Пасаргад

Я збираюся помститися, я вб’ю час

І бути безсмертним

Напишіть свої сумні вірші в епілозі

Закрийте свою суперечливу книгу

Люди вмирають, життя швидкоплинне

Він повільно тече, слабшає і ось він лежить

Комусь потрібен час, але час приходить

І нікому не уникнути цієї зустрічі

ніхто не може

Уникайте

ніхто не може

Уникайте

Ні, ви не можете

ніхто не може уникнути

Ні, ви не можете

Уникайте