Translated Letters - NAK, Jae Jin

Let’s open discussion

We approaching the truth and we all hoping to touch it

Been a long time coming I’m concerned we got separated

Diverging won’t get us any closer to summit

I remember that chilly night back in Chino

You told me I’m disgracing us Filipinos

‘Cause I was never taught: couldn’t speak Tagalog

Though we share the same blood: Rizal, Aguinaldo

God knows I tried to beat the anguish.

Feeling like

I can’t love the motherland if I don’t speak the language

Never thought I’d be hated on by my own people

This American dream this freaking whole sequel

What’s a blossom when all the roots are ashamed of it

I’m hardly «processing» what the «nature is»

Though I didn’t learn the language of our home

I’ll love it with the language that I know: this is all I know

Though the islands assemble as a whole shun me

I never felt I’m accepted up in my own country

Even my label of «Asian» often brought into question

I feel a hard disconnection when talking complexion

While you pointing fingers

You can’t «grasp» what’s happening while avoiding splinters

Similarity can trick you, better know the difference:

Of «no identity» and «know identity:» I take history to support the inference

Lapu-Lapu, Propaganda Movement

Revolution: Bonifacio, the Katipunan

I’m the proudest descendant of every insurrection

You won’t see me defensive won’t live to tell it

I was built for resisting all your vain oppression

I am not coexisting with all your plain rejection

I’m no less than the very thing you claim to be

My identity’s something you’ll never take from me

I want to think that it’s deeper than words I didn’t learn

Maybe all of it swelling up from a deeper hurt

Maybe all the betrayal we suffered ain’t addressed

Maybe grudges ain’t laid to rest you can’t throw

Mud upon another, not making a mess

I want to fight back.

But I’m saving my breath.

I check:

Vast ocean we crossed I’m now out to wander

‘Cause the cause of it probably is lost in the water

Maybe it’s sleeping, creeping in deep end

Or maybe our story just isn’t complete yet

Whatever it is, maybe finding the problem

Ain’t as vital as finding God trying to solve em

So I will keep the repercussions

And stay awake knowing sleep the reaper cousin

The seed I clutch is a destiny I can’t retreat from

That’ll blossom, «I promise:» I’m talking sampaguita

It’s in the words I’ll never say

Love never needed translation

Maybe the journey of discovering who we are is accepting the reality of destiny

at the same time admitting to not knowing where we’re going.

Direction is just

as important as destination.

Maybe identity lies neither in past, present,

or future.

But maybe it’s all three together.

Maybe our story is still being

written

Відкриємо дискусію

Ми наближаємось до правди, і ми всі сподіваємося доторкнутися до неї

Довго я хвилювався, що ми розлучилися

Розходження не наблизить нас до вершини

Я пам’ятаю ту холодну ніч у Чіно

Ви сказали мені, що я ганьблю нас, філіппінців

Тому що мене ніколи не вчили: я не міг говорити тагальською

Хоча у нас одна кров: Різал, Агінальдо

Бог знає, що я намагався побороти тугу.

Почуття як

Я не можу любити батьківщину, якщо я не володію мовою

Ніколи не думав, що мене будуть ненавидіти власні люди

Ця американська мрія, ціле довбане продовження

Що таке цвіт, коли всі корені соромляться його

Я майже не «обробляю» те, що таке «природа»

Хоча я не вивчив мову нашого дому

Мені сподобається мова, яку я знаю: це все, що я знаю

Хоча острови збираються як ціле, уникають мене

Я ніколи не відчував, що мене прийняли у власній країні

Навіть мій ярлик «азіатський» часто ставили під сумнів

Я відчуваю сильне роз’єднання, коли говорю про колір обличчя

Поки ти показуєш пальцями

Не можна «схоплювати» те, що відбувається, уникаючи осколків

Подібність може вас обдурити, краще знайте різницю:

Про «немає ідентичності» та «знати ідентичність:» я беру історію, щоб підтвердити висновок

Лапу-Лапу, Пропагандистський рух

Революція: Боніфачо, Катіпунан

Я найпишатіший нащадок кожного повстання

Ти не побачиш мене захисту, не доживу, щоб розповісти про це

Я був створений для того, щоб протистояти всьому вашому марному гніту

Я не співісную з усією вашою простою відмовою

Я не менший, ніж той самий, ким ви себе видаєте

Мою ідентичність ви ніколи від мене не заберете

Я хочу думати, що це глибше, ніж слова, яких я не вивчив

Можливо, все це набрякає від глибшої травми

Можливо, вся зрада, від якої ми зазнали, не розглядається

Можливо, образи не втаємничено, ви не можете їх викинути

Грязь на іншого, а не безлад

Я хочу дати відсіч.

Але я бережу дихання.

Я перевіряю:

Величезний океан, який ми перетнули, тепер я збираюся блукати

Тому що причиною цього, ймовірно, є втрата у воді

Можливо, він спить, повзає в глибині

Або, можливо, наша історія ще не завершена

Що б це не було, можливо, знайти проблему

Це не так важливо, як пошук Бога, який намагається їх вирішити

Тому я залишу наслідки

І не спи, знаючи, що спить двоюрідний брат жнець

Насіння, яке я тримаю, — це доля, від якої я не можу відступити

Це розквітне, «Я обіцяю:» Я говорю сампагіта

Це слова, які я ніколи не скажу

Любов ніколи не потребувала перекладу

Можливо, подорож відкриття того, ким ми є це прийняття реальності долі

водночас зізнаючись, що не знають, куди ми йдемо.

Напрямок просто

так само важливо, як і пункт призначення.

Можливо, ідентичність не лежить ні в минулому, ні в теперішньому,

або майбутнє.

Але, можливо, це все три разом.

Можливо, наша історія все ще існує

написаний