Лето - НАИВ

Лето!

Я изжарен, как котлета.

Время есть, а денег нету,

Но мне на это наплевать.

Лето!

Я купил себе газету.

Газета есть, а пива нету.

И я иду его искать.

Лето!

Все хулиганы при кастетах,

У них, наверное, вендетта,

Но впрочем это ерунда… Да-да-да…

Лето!

Оно сживет меня со свету.

Скорей карету мне, карету,

А впрочем подойдет и квас.

Лето!

Штаны истерты, как монета.

Во рту дымится сигарета,

Иду купаться в водоем.

Лето!

Недавно я услышал где-то,

Что скоро прилетит комета,

И что тогда мы все умрем.

Літо!

Я смажений, як котлета.

Час є, а грошей немає,

Але мені на це наплювати.

Літо!

Я купив собі газету.

Газета є, а пива немає.

І я іду його шукати.

Літо!

Усі хулігани при кастетах,

У них, напевно, вендетта,

Але втім це нісенітниця... Так-так-так...

Літо!

Воно зживе мене зі світла.

Швидше карету мені, карету,

А втім підійде і квас.

Літо!

Штани пошматовані, як монета.

У роті димиться сигарета,

Іду купатися у водою.

Літо!

Нещодавно я почув десь,

Що скоро прилетить комета,

І що тоді ми все помремо.