Замело тебя снегом, Россия - Надежда Плевицкая

Замело тебя снегом, Россия,

Закружило седою пургой

И печальные ветры степные

Панихиды поют над тобой.

Ни пути, ни следа по равнинам,

По равнинам безбрежных снегов.

Не добраться к родимым святыням,

Не услышать родных берегов.

Замела, замела, схоронила

Всё святое, родное пурга.

Ты, — слепая жестокая сила,

Вы, — как смерть, неживые снега.

Замело тебя снегом, Россия,

Закружило седою пургой

И печальные ветры степные

Панихиды поют над тобой.

Замело тебе снігом, Росія,

Закрутило сивою пургою

І сумні вітри степові

Панахиди співають над тобою.

Ні дороги, ні сліду по рівнинах,

По рівнинах безмежних снігів.

Не добратися до рідних святинь,

Не почути рідних берегів.

Заміла, заміла, поховала

Все святе, рідне завірюха.

Ти, — сліпа жорстока сила,

Ви, як смерть, неживі сніги.

Замело тебе снігом, Росія,

Закрутило сивою пургою

І сумні вітри степові

Панахиди співають над тобою.