Когда я на почте служил ямщиком - Надежда Плевицкая

Когда я на почте служил ямщиком,

Был молод, имел я силенку,

И крепко же, братцы, в селеньи одном

Любил я в ту пору девчонку.

Сначала не чуял я в девке беду,

Потом задурил не на шутку:

Куда ни поеду, куда ни пойду,

Все к милой сверну на минутку.

И любо оно, да покоя-то нет,

А сердце болит все сильнее.

Однажды дает мне начальник пакет:

Коли я на пошті служив ямщиком,

Був молодий, мав я,

І міцно ж, братики, в селення одному

Любив я в ту пору дівчинку.

Спочатку не чув я в дівці біду,

Потім задурив не на жарт:

Куди не поїду, куди не піду,

Все до милої згорну на хвилину.

І любо воно, так спокою ні,

А серце болить все сильніше.

Якось дає мені начальник пакет: