Время - Надежда Гуськова

Ты на миг глаза свои закрой.

И меня нежнее обними.

Пусть плывет куда-то шар земной.

Сколько нам отпущено с тобой… любви?

Сколько нам осталось от неё?

Сколько в ней иллюзии, увы.

Но ведь если стрелки у часов.

Замерли у разных полюсов.

Дважды в сутки всё равно они правы…

Припев:

Неспешно время во всей Вселенной.

Мы лишь мгновение одной весны.

Так невесомы прикосновения.

У любви на запястье вдруг застыли часы…

Побудь со мной…

Высоко над нашей головой.

Загорятся в небе маяки.

Мы одно течение реки.

И я даже в омут за тобой… вопреки…

Повернуть бы это время вспять.

Но не властны мы с тобой над ним.

Дышим мы мгновением одним.

И над этой пропастью парим.

Будь со мной, я не хочу тебя терять.

Припев:2х.

Неспешно время во всей Вселенной.

Мы лишь мгновение одной весны.

Так невесомы прикосновения.

У любви на запястье вдруг застыли часы…

Побудь со мной…

Ти на мить очі свої закрий.

І мене ніжніше обійми.

Нехай пливе кудись земна куля.

Скільки нам відпущено з тобою… кохання?

Скільки нам залишилося від неї?

Скільки в ній ілюзії, на жаль.

Але якщо стрілки у годин.

Завмерли у різних полюсів.

Двічі на добу все одно вони мають рацію…

Приспів:

Неспішний час у всьому Всесвіті.

Ми лише мить однієї весни.

Так невагомі дотики.

У любові на зап'ястя раптом застигли годинники…

Побудь зі мною…

Високо над нашою головою.

Загоряться в небі маяки.

Ми одна течія річки.

І я навіть у вир за тобою… всупереч…

Повернути би цей час назад.

Але не владні ми з тобою над ним.

Дихаємо ми|миттєвістю одним.

І над цією прірвою паримо.

Будь зі мною, я не хочу тебе втрачати.

Приспів: 2х.

Неспішний час у всьому Всесвіті.

Ми лише мить однієї весни.

Так невагомі дотики.

У любові на зап'ястя раптом застигли годинники…

Побудь зі мною…