Папа - Надежда Гуськова

Я пишу тебе письмо на немом стекле.

Так бессмысленно оно, но так нужно мне

Сказать о том, как ты мне нужен.

Среди тысячи мужчин, лиц чужих и спин,

Душу мне сковавших льдин — только ты один,

Кто подарил мне жизнь;

тепло своей души,

Мой родной;

ты послушай:

Припев:

Ты со мной навсегда.

Светом став в облаках

Их отпустил!

Летите, летите.

Папа — ты это я.

Опустела земля,

Но ты навек, мой Ангел Хранитель.

Стань последним из потерь.

Как все пережить?

Снова открываю дверь, жду твои шаги;

Но тишина во Вселенной.

В предрассветном чутком сне.

Ты пришел ко мне.

Ты сказал: «Жива душа»,

И что я должна дышать за нас двоих.

И только вверх бежать по небесным ступеням.

Припев:

Ты со мной навсегда.

Светом став в облаках

Их отпустил!

Летите, летите.

Папа — ты это я.

Опустела земля,

Но ты навек, мой Ангел Хранитель.

Ты послушай…

Ты со мной навсегда.

Светом став в облаках

Их отпустил!

Летите, летите.

Папа — ты это я.

Опустела земля,

Но ты навек, мой Ангел Хранитель.

Я пишу тобі листа на ньому склі.

Так безглуздо воно, але так потрібно мені

Сказати про те, як ти мені потрібен.

Серед тисячі чоловіків, осіб чужих і спін,

Душу мені скували крижину - тільки ти один,

Хто подарував мені життя;

тепло своєї душі,

Мій рідний;

ти послухай:

Приспів:

Ти зі мною назавжди.

Світлом ставши в хмарах

Їх відпустив!

Летіть, летіть.

Папа — ти це.

Спустіла земля,

Але ти навік, мій Ангел Охоронець.

Стань останнім із втрат.

Як усе пережити?

Знову відчиняю двері, чекаю на твої кроки;

Але тиша у Всесвіту.

У передсвітанковому чуйному сні.

Ти прийшов до мене.

Ти сказав: «Жива душа»,

І що я повинна дихати за нас двох.

І тільки вгору бігти по небесних сходах.

Приспів:

Ти зі мною назавжди.

Світлом ставши в хмарах

Їх відпустив!

Летіть, летіть.

Папа — ти це.

Спустіла земля,

Але ти навік, мій Ангел Охоронець.

Ти послухай…

Ти зі мною назавжди.

Світлом ставши в хмарах

Їх відпустив!

Летіть, летіть.

Папа — ти це.

Спустіла земля,

Але ти навік, мій Ангел Охоронець.