Водовороты - Надежда Чепрага

Я оттолкнула лодку от причала,

Отчаянно, а может быть и зло.

Я оттолкнула лодку от начала,

От берегов, где нам не повезло.

Я оттолкнула лодку от причала,

От берегов тоски и суеты,

Чтоб закружились снова,

Как в начале,

Водовороты жизни и судьбы.

Кружат водовороты,

Кружат водовороты,

А повороты жизни

Опасны и круты.

То вплавь, то через броды

Уходят дни и годы,

Уходят наши годы,

Не уходи лишь ты.

Не уходи лишь ты.

Я оттолкнула лодку, так велело

Мне сердце и ещё глаза твои.

Я оттолкнула лодку, чтоб кипело

Негаснущее зарево любви.

Я оттолкнула лодку в те широты,

И ты меня за это не суди,

В просторы, где кружат водовороты,

Водовороты жизни и судьбы.

Кружат водовороты,

Кружат водовороты,

А повороты жизни

Опасны и круты.

То вплавь, то через броды

Уходят дни и годы,

Уходят наши годы,

Не уходи лишь ты.

Не уходи лишь ты.

Отчаянно, а может быть и зло…

От берегов, где нам не повезло…

Я оттолкнула лодку в те широты,

И ты меня за это не суди,

В просторы, где кружат водовороты,

Водовороты жизни и судьбы.

Кружат водовороты,

Кружат водовороты,

А повороты жизни

Опасны и круты.

То вплавь, то через броды

Уходят дни и годы,

Уходят наши годы,

Не уходи лишь ты.

Не уходи лишь ты.

Я відштовхнула човен від причалу,

Відчайдушно, а може бути і зло.

Я відштовхнула човен від початку,

Від берегів, де нам не пощастило.

Я відштовхнула човен від причалу,

Від берегів туги і суєти,

Щоб закружляли знову,

Як на початку,

Вир життя і долі.

Кружлять вирі,

Кружлять вирі,

А повороти життя

Небезпечні і круті.

То вплавь, то через броди

Минають дні та роки,

Йдуть наші роки,

Не йди лише ти.

Не йди лише ти.

Я відштовхнула човен, так наказувало

Мені серце і ще очі твої.

Я відштовхнула човен, щоб кипіло

Незагасне заграва кохання.

Я відштовхнула човен у ті широти,

І ти мене за це не суди,

У просторі, де кружляють вири,

Вир життя і долі.

Кружлять вирі,

Кружлять вирі,

А повороти життя

Небезпечні і круті.

То вплавь, то через броди

Минають дні та роки,

Йдуть наші роки,

Не йди лише ти.

Не йди лише ти.

Відчайдушно, а може бути і зло ...

Від берегів, де нам не пощастило...

Я відштовхнула човен у ті широти,

І ти мене за це не суди,

У просторі, де кружляють вири,

Вир життя і долі.

Кружлять вирі,

Кружлять вирі,

А повороти життя

Небезпечні і круті.

То вплавь, то через броди

Минають дні та роки,

Йдуть наші роки,

Не йди лише ти.

Не йди лише ти.