Светит месяц - Начало Века

Светит месяц, светит ясный,

Светит белая луна.

Освети ты путь-дорожку

Мне до Машиного двора.

Мне не спится, не лежится,

И сон меня не берёт.

Я пошёл бы к милой в гости,

Да не знаю, где живёт.

Я пошёл бы к Маше в гости,

Да не знаю, где живёт.

Попросил бы друга Петю,

Боюсь, Машу отобьёт.

Подхожу я под окошко,

А у Маши нет огня.

— Стыдно, стыдно тебе, Маша,

Так ложиться… рано спать.

Светит месяц, светит ясный,

Светит белая луна.

Освети ты путь-дорожку

Мне до милого двора.

Светит месяц, светит ясный,

Светит белая луна.

Освети ты путь-дорожку

Мне до милого двора.

Світить місяць, світить ясний,

Світить білий місяць.

Висвітли ти шлях-доріжку

Мені до Машиного двору.

Мені не спиться, не лежиться,

І сон мене не бере.

Я пішов би до милої гості,

Так не знаю, де живе.

Я пішов би до Маші в гості,

Так не знаю, де живе.

Попросив би друга Петю,

Боюся, Машу відіб'є.

Підходжу я під віконце,

А у Маші немає вогню.

— Соромно, соромно тобі, Маша,

Так лягати... рано спати.

Світить місяць, світить ясний,

Світить білий місяць.

Висвітли ти шлях-доріжку

Мені до милого двору.

Світить місяць, світить ясний,

Світить білий місяць.

Висвітли ти шлях-доріжку

Мені до милого двору.