Blog Filatelistow Polskich - Myslovitz

Nowy wpis, to ja i moich kilka chwil

Jakiś wzrost i wiek.

Wolny dzień, 64 kilo mnie

Wreszcie pusty dom.

Feta, dex, klaser prawie pełny już

Pod powieki coś.

Wszystko to, co można, co użyźnia mózg

Doświadczenie mam.

Wielki strzał, a bez recepty czekam więc

Aż coś zacznę czuć.

Chmury, dym, tysiące twarzy, smog i Bóg

Już wczytało się.

Czy ja jestem tu, nie czuję nic

Już nie oddycham, nie wiem, jak na twarzy krzyk

Obraz ściemnia się, faluję, tracę wzrok

Nie wiem co to jest

Wykręca głowę mi

Krew gotuje się i ręce drżą

Jak plastelinę wgniata mnie w dywanu włos

Jedna tylko myśl, przeczekać skończyć to

Wracam patrzę, wiem, było bardzo źle

Byłem blisko, by dowiedzieć się

Czy zakończeniem dziurą śmierć czy brama jest

Trzeba dotknąć dna, naprawdę czy to tu?

Nie wiem gdzie to jest

Wystarczy, czy to już?

Новий запис – це я і мої кілька моментів

Деякий зріст і вік.

Вихідний, у мене 64 кілограми

Нарешті порожній будинок.

Фета, декс, марка зараз майже повна

Щось під повіками.

Все, що є, щоб запліднити мозок

Я маю досвід.

Чудовий укол, тому я чекаю без рецепта

Поки я не почну щось відчувати.

Хмари, дим, тисячі облич, смог і Бог

Він уже завантажений.

Я тут, я нічого не відчуваю

Я вже не дихаю, не знаю, як кричати

Картина темніє, махаю, втрачаю зір

Я не знаю, що це таке

Він крутить мені голову

Кров кипить і руки тремтять

Як пластилін, моє волосся втиснуто в килим

Лише одна думка, почекайте, щоб закінчилося

Я повертаюся, знаю, було дуже погано

Я був близький, щоб дізнатися

Чи кінець - смерть, чи ворота

Треба торкнутися дна, воно справді тут?

Я не знаю, де це

Вже досить?