We, The Forlorn - Myridian

Breath sparse, limbs aching

Thirst parched, sight failing

Gasping for thin air

Our gaze, a dead stare

One year of exile

One fell deed, one vile tale

Our lives lost, our hope gone

Without choice, we walk on

Cast from our home

Forevermore

Cursed to wander alone

We, The Forlorn

Once I thought I’d lie here forever

At rest in a life of peace

My love, my land, and all that I had

Torn away and left with grief

Memories tainted

Of names and faces

Our kith and kin of old

Their twisted scowls

Of loathing and scorn

Never once thought of right or wrong

Here, in this land of stone

Where time appears to slow

A wasteland of dread and despair

The ground as dead as the air

Now, with home left behind

No hope lingers in our eyes

Our fears numb as our minds

Our tears long since dried

We lie undone

Cursed by the sun

Resigned to our fate

Swallowed by fear and hate

As dark falls, and light sets

Our journey, a failed test

We are scorned, we are lost

We are broken, we are…

Cast from our home

Forevermore

Cursed to wander alone

We, The Forlorn

Out of grasp of all that I’ve known

My heart falls silent as stone

With one last aching sigh

I bid thee one final goodbye

Дихання рідке, кінцівки ниють

Спрага пересохла, зір втратив

Задихаючись від розрідженого повітря

Наш погляд, мертвий погляд

Рік вигнання

Одна впала справа, одна мерзенна історія

Наші життя втрачені, наша надія зникла

Без вибору ми їдемо далі

Катання з нашого дому

Назавжди

Проклятий бродити наодинці

Ми, занедбані

Колись я думав, що буду лежати тут вічно

Спочивай у мирному житті

Моя любов, моя земля і все, що я мав

Відірвався і пішов з горем

Спогади зіпсовані

Імен та облич

Наші давні родичі

Їх викривлені хмури

Ненависті й презирства

Ніколи не думав про те, що правильно чи неправильно

Тут, у цій кам’яній землі

Де час сповільнюється

Пустка страху й відчаю

Земля мертва, як повітря

Тепер, коли залишився будинок

В наших очах не з’являється надія

Наші страхи німіють, як розум

Наші сльози давно висохли

Ми лежимо нездійсненними

Проклятий сонцем

Змирився з нашою долею

Поглинутий страхом і ненавистю

Як наступає темрява, а світло заходить

Наша подорож, випробування не пройдено

Нас зневажають, ми загублені

Ми розбиті, ми …

Катання з нашого дому

Назавжди

Проклятий бродити наодинці

Ми, занедбані

Поза розумінням усього, що я знав

Моє серце мовчить, як камінь

З останнім болючим зітханням

Я нарешті прощаюся з тобою