Mourning Tide - Myridian

n ice-cold wind

Chills to the bone

A mistswept veil

Clouds the shore

Horizons yield to pale light

Morning’s embrace, a bitter respite

Before the mounds of dead, we mourn

Thousands slain for glory forevermore

Three days have passed

Since we first gave battle

A hopeless task

Yet we proved our mettle

Afoot on foreign shores

(Without a hope, without a home)

Helms cleaved and shields torn

(Spears cracked and axes worn)

We few survived to see a new day

(And at this day’s end, we will fade away)

Into the tales of mortal men

(For none yearn to see the sun rise again)

We came, not alone

A king, a queen and an army

Victory, we tasted with our blades

Their blood, our blood, now one with the waves

Malice’s touch

An icy grasp

A cruel fate

Not to die

Bruised and bleeding

Exhausted and freezing

A cruel fate

Not to die

Tides, come forth and wash me clean

Of grief and loss and misery

Sweep the blood into the sea

And carry this burden so far from me

Free me of the memory

Of this blood red scene

So many dead as far as can see

All in the name of a land once free

The dead lie shattered

And soon too the dying

We few who still cling to life

Stumble forth into the tides

Our strength has left our bodies

As life seeps from our wounds

I welcome the cold darkness

The warm embrace of ice

n крижаний вітер

Мерзнуть до кісток

Туманна вуаль

Хмари берег

Горизонти поступаються блідому світлу

Ранкові обійми, гірка передишка

Перед курганами мертвих ми сумуємо

Тисячі вбитих заради слави навіки

Минуло три дні

Оскільки ми вперше дали бій

Безнадійне завдання

Але ми довели свою хоробрість

Йдуть по чужих берегах

(Без надії, без дому)

Шоломи розколоті, а щити розірвані

(Списи тріснуті, а сокири зношені)

Ми небагато вижили, щоб побачити новий день

(І в кінці цього дня ми зникнемо)

У казки смертних людей

(Бо ніхто не прагне побачити знову схід сонця)

Ми прийшли, не одні

Король, королева і військо

Перемогу, ми скуштували своїми лезами

Їхня кров, наша кров, тепер одна з хвилями

Дотик злоби

Крижана хватка

Жорстока доля

Щоб не померти

Синці та кровотечі

Виснажені і мерзнуть

Жорстока доля

Щоб не померти

Припливи, вийдіть і вимийте мене

Горя, втрати й нещастя

Змітайте кров у море

І несіть цей тягар так далеко від мене

Звільніть мене від пам’яті

З цієї криваво-червоної сцени

Наскільки можна бачити, стільки мертвих

Все в ім’я землі, коли звільнилася

Мертва брехня розбита

І незабаром вмирають

Нас небагато, хто ще тримається за життя

Спіткнутися у припливи

Наша сила покинула наші тіла

Оскільки життя просочується з наших ран

Я вітаю холодну темряву

Теплі обійми льоду