Rats In The Cradle - MyGrain

The monstrous reflection, the warning sign desolates

Preposterous thinking and following action

Eternal deathlike quiescence, entropic tears of mother earth

From liquid soil I slumber in turmoil, sway the cradle of dust

Parasites of paradise, the sublime treacherous desires

The reckoning day in sanguinary decay

Washed away in disastrous waves of machinery’s awe

Crunching away the golden lifeline, the red alert subsistence

Lie down, feed on the edge of the world

Like rats in the cradle

Drift on, heed crimson rivers of desolation

Waste of gluttony, destruction/Waste of gluttonous construction

The scorching inception of estatic please

Crumbling substance, layer by layer

Disciples of black light, clones of diminished might

Bite after bite you are the sickness, choking on the futile resistance

Deadweight world, blood-saturated thirst

Pulsating instinct, swarming in the garden of worms

Of disgust, I’m shattered into dust, ice sculpture of everfrost

Degradead receptors succumb

Praise, raise the glass to drink for sickness

We’re rats in the cradle of maggots

Sleepwalking masses, slaves to inherited madness

Can’t smell the rot of your own existence

Blasphemous ceremony of corroded harmony

Жахливе відображення, попереджувальний знак спустошує

Безглузде мислення і наступні дії

Вічне смертельне спокою, ентропійні сльози матінки-землі

Від рідкого ґрунту я дрімаю в сум’ятті, колиску праху колись

Паразити раю, піднесені підступні бажання

Розрахунковий день у крововому розпаді

Змивається катастрофічними хвилями страху техніки

Хрустить золотий рятувальний шнур, червона тривожна їжа

Ляжте, харчуйтеся на краю світу

Як щури в колисці

Плавайте далі, прислухайтеся до багряних річок спустошення

Відходи обжерливості, руйнування/Відходи ненажерливого будівництва

Пекучий початок estatic, будь ласка

Розсипається речовина, шар за шаром

Послідовники чорного світла, клони зменшеної могутності

Укус за укусом ви — хвороба, задихаючись від марного опору

Мертвий світ, кров’ю насичена спрага

Пульсуючий інстинкт, роїться в саду черв’яків

Від огиди я розбитий на порох, крижану скульптуру вічного морозу

Деградовані рецептори піддаються

Хваліть, підніміть келих, щоб випити за хворобу

Ми щури в колисці опаришів

Лунатіки, раби успадкованого божевілля

Не відчуваю запаху гниття власного існування

Богохульська церемонія зруйнованої гармонії