Darkbound - MyGrain

Darkbound — awaken beyond

Will I see my sorrow, tomorrow, alone?

Invisible dark — the omniscient comfort

Burning inside, forever long

Reflecting realm of the dead in your eyes

Washing away with drawing tide

Born of eternity, bringing on

The sleepwalker of daytime glow

Bring me the haunting game of pain

Let me feel the fierce again

'Cause my soul if deluging rage

Burbling languor the create

Entering my devilry dreams

Into your (for)gotten streams

The endless fences guard my patio

Feeling tense around your halo

Darkbound — awaken beyond

Will I see my sorrow, tomorrow, alone?

Invisible dark — the omniscient comfort

Burning inside forever long

Have you ever seen the lines so thin?

When the night is empty like a hollow space

Have you ever solved the haze within?

When it’s written in scars, it won’t fade away

Grace of our disobedient time

Makes us bow when we are next in line

As the moon leaves its perfect shade

The lines go thin and I fade away

Angel dust to fill the vacuity

Blow the rust of your fantasy

Divine the lust beyond the bright side

Shut the lights, 'cause it is snow fuckin' white

Building the castle of your beliefs

It lies in the edge of your every word

Its spark sucking the tragedy

Darkbound in the end of our mystery

Darkbound — awaken beyond

Will I see my sorrow, tomorrow, alone?

Invisible dark — the omniscient comfort

Burning inside forever long

Темний зв’язок — пробудитись далі

Чи побачу я своє горе завтра на самоті?

Невидима темрява — всезнаючий комфорт

Горить всередині, вічно довго

Відображення царства мертвих у ваших очах

Змивання з малюванням припливу

Народжений вічністю, приносить

Лунатик денного світіння

Принеси мені нав’язливу гру болю

Дозвольте мені знову відчути лютість

Тому що моя душа потопає лють

Буркотлива томля творити

Вступаю в мої диявольські мрії

У ваші (за)здобуті потоки

Нескінченні паркани охороняють мій патіо

Почуття напруженості навколо вашого ореолу

Темний зв’язок — пробудитись далі

Чи побачу я своє горе завтра на самоті?

Невидима темрява — всезнаючий комфорт

Горить всередині вічно довго

Чи бачили ви коли-небудь такі тонкі лінії?

Коли ніч порожня, як порожнина

Ви коли-небудь вирішували туманність всередині?

Коли це написано шрамами, воно не зникне

Благодать нашого неслухняного часу

Змушує нас вклонитися, коли ми станемо наступними в черзі

Як місяць залишає свою ідеальну тінь

Лінії стають тонкими, і я зникаю

Ангельський пил заповнить порожнечу

Роздуйте іржу вашої фантазії

Побажайте пожадливість за межами світлої сторони

Замкніть світло, бо він — бісний сніг

Побудуйте замок ваших переконань

Воно  лежить на краї кожного вашого слова

Його іскра висмоктує трагедію

Темний зв’язок у кінці нашої таємниці

Темний зв’язок — пробудитись далі

Чи побачу я своє горе завтра на самоті?

Невидима темрява — всезнаючий комфорт

Горить всередині вічно довго