Human Wasteland - MyGrain

(Something has died that once lived inside

The undying atrocity benumbs to feel no pain anymore

Bias residence with contaminant rage that has no boundaries

Created with a slay-conceived spirit

No mercy for the weak in this grand human machinery)

Dispersing from the shades of grey

Blazing through everyone and everything

Inaccurate and rapid moves

Heartbeats echo in vacuum

The core scraping pulsation

Thrusting closer to the edge

No escape from myself

This delusion is my shallow grave

In your head, in your mind

Emptiness will fill the void

Blood runs still and cold, stand at the ruins

Humanity’s deserted zone

Bleak sunshine burning to dust

Invisible tissue between us

Lost generation guiding the way

Foreshadowing angels to fall astray

Bloodshot eyes, blood painting the world

Adjusting to pain and venom words

This mental masturbation

Breeding progenies of a bastard nation

In your head, in your mind

Emptiness will fill the void

Blood runs still and cold, stand at the ruins

Humanity’s deserted zone

Underneath the empty appearance

The weight of absence so unbearable

Human wasteland, sinking quicksand

The Kingdom of Devastation

As I change my shape, everything fades

Spirit withers and body turns into a cage

In too deep, silence turns to rage

Covering this shallow grave

Stuck in this instant forever

Feelings never to sever

Empty shell within a gunshot

Everything you ever loved has turned to dust

Trivial goals to price your name

Revival of incomplete human race

Every breath reflects a disaster

Intertwined to the limbs, faking every laughter

In your head, in your mind

Emptiness will fill the void

Blood runs still and cold, stand at the ruins

Humanity’s deserted zone

Underneath the empty appearance

The weight of absence so unbearable

Human wasteland, sinking quicksand

The Kingdom of Devastation

As I change my shape, everything fades

Spirit withers and body turns into a cage

In too deep, silence turns to rage

Covering this shallow grave

(Fainting prayers in the street

Painted in these blood-red sheets

Swarming army of paper dolls with scissors

Burn and modify my thoughts, take my figure

Condemned to forget, forever wandering

My shadow companion is my only friend

Beneath my transparency, I’m nothing but a mystery

We’re nothing and everything

The embodiment of withering)

(Щось померло, що колись жило всередині

Невмираюче звірство затимлює, щоб більше не відчувати болю

Упереджене проживання із забруднювальною лютістю, яка не має меж

Створено з духом убивства

Немає милосердя для слабких у цій великій людській машині)

Розходячись із відтінків сірого

Пронизує всіх і все

Неточні та швидкі ходи

Серцебиття відлунюють у вакуумі

Пульсація ядра вишкрібання

Проштовхування ближче до краю

Не втечу від себе

Ця маячня моя неглибока могила

У вашій голові, у вашій свідомості

Порожнеча заповнить порожнечу

Кров тече тихо й холодно, стій біля руїн

Безлюдна зона людства

Похмуре сонечко, яке вигорає на порох

Між нами невидима тканина

Втрачене покоління веде шлях

Передвіщає ангелів, що вони зблудять

Налиті кров'ю очі, кров малює світ

Пристосування до слів про біль і отруту

Це психічна мастурбація

Розведення нащадків бастардів

У вашій голові, у вашій свідомості

Порожнеча заповнить порожнечу

Кров тече тихо й холодно, стій біля руїн

Безлюдна зона людства

Під порожнім виглядом

Вага відсутності настільки нестерпний

Людська пустка, поглинаючий пісок

Королівство спустошення

Коли я змінюю мою форму, все тьмяніє

Дух засихає, а тіло перетворюється на клітку

Занадто глибока тиша перетворюється на гнів

Перекриваючи цю неглибоку могилу

Застряг у цій миті назавжди

Почуття ніколи не розриваються

Порожній снаряд під час пострілу

Усе, що ви коли-небудь любили, перетворилося на порох

Тривіальні цілі призначити ваше ім’я

Відродження неповного людського роду

Кожен подих відображає катастрофу

Переплітається до кінцівок, імітуючи кожен сміх

У вашій голові, у вашій свідомості

Порожнеча заповнить порожнечу

Кров тече тихо й холодно, стій біля руїн

Безлюдна зона людства

Під порожнім виглядом

Вага відсутності настільки нестерпний

Людська пустка, поглинаючий пісок

Королівство спустошення

Коли я змінюю мою форму, все тьмяніє

Дух засихає, а тіло перетворюється на клітку

Занадто глибока тиша перетворюється на гнів

Перекриваючи цю неглибоку могилу

(Непритомні молитви на вулиці

Намальований у цих криваво-червоних аркушах

Роїчна армія паперових ляльок з ножицями

Запалюйте і змініть мої думки, візьміть мою фігуру

Приречений забути, вічно блукаючи

Мій тіньовий супутник — мій єдиний друг

Під своєю прозорістю я не що інше, як таємниця

Ми ніщо і все

Втілення в'янення)