The Mantle Tomb - Mourning Beloveth

Are we mere space dust drifting in time to nowhere and destruction?

The corruption seeps to the purest light and that is existence

Above it all burns the stars buried in the stomach of our land

Just one more drifting chip of consciousness stumbling against static waves is

it the machine keeping us down?

Plugged in expecting to peak

Above it all burns the stars buried in the stomach of our land

Nothing but dirt and old bones held together by dust

To crack the land and the old backbone clears the mind of stone

A cold smear of last night’s smoke the drowsing lot

Reeled in on its silver thread red dust a smell like maturing rust

Emptying days and the driving mantle gloom

Last night’s smoke the drowsing lot

Just plugged in expecting to peak buried by dirt and old bones

Are we mere space dust drifting in time to nowhere and destruction?

The corruption, it seeps to the purest light and that is existence

Above it all burns the stars buried in the stomach of our land

Mammalian spreads mute into an extended nervous system

A dense mass of consciousness the blood of our air

There are times when we are nowhere

Falling apart it seems

There are times when we are nowhere

Falling apart at the seams

Falling apart it seems

Falling apart at the seams

Falling it seems

Apart

Чи ми простий космічний пил, що дрейфує в часі в нікуди й руйнування?

Корупція просочується до найчистішого світла, і це існування

Над усім горять зірки, зариті в шлунку нашої землі

Ще один дрейфуючий чіп свідомості, який наштовхується на статичні хвилі

це машина стримує нас?

Підключено очікується пік

Над усім горять зірки, зариті в шлунку нашої землі

Нічого, крім бруду та старих кісток, скріплених пилом

Зламати землю і старий хребет очищають розум від каменю

Холодний мазок вчорашнього диму в сонці

Намотав на сріблясту нитку червоний пил запах, як визріла іржа

Порожні дні і морок рушійної мантії

Вчорашній дим дрімав

Щойно підключений, очікуючи пік, закопаний брудом та старими кістками

Чи ми простий космічний пил, що дрейфує в часі в нікуди й руйнування?

Корупція, вона просочується до найчистішого світла, і це існування

Над усім горять зірки, зариті в шлунку нашої землі

Ссавці поширюють німот у розширену нервову систему

Щільна маса свідомості – кров нашого повітря

Бувають моменти, коли ми ніде

Здається, розвалюється

Бувають моменти, коли ми ніде

Розсипається по швах

Здається, розвалюється

Розсипається по швах

Здається, падіння

окремо