Morgenfrost - Moses: "Andreas", Jooks, andreas odbjerg

I morgenfrosten banker mine sanser fra dit ansigt og drømme

Jeg håber, vi ka' bli' til noget ærligt, os mod strømmen

Jeg kryber ind i ilden, ud af ulden, væk fra kaos, op fra kulden

Renser mine beskidte øjne i flammerne, så rammerne omkring mit blod skinner

Finder resterne af dit usle godnat, sluger smøger og ryster forhadt

Du har sat mig ned til alle de onde fortidsfigurer, som græder og lurer

Og tøver, når du flygter, ka' jeg stadig høre dit evighedstrip

Lidt endnu hvisker du

Fire kys har jeg bedt en anden om

Hun var så tom, at jeg aldrig kom

Kyssene de endte nede i hendes lom'

Som om hun aldrig ville ødelægge dem

Fire kys har jeg bedt en anden om

Hun var så tom, at jeg aldrig kom

Kyssene de endte nede i hendes lom'

Som om hun aldrig ville ødelægge dem

La' mig høre hende sige blackouts, nattesnavs

Hund og kat, fastelavn, står i København

Flere blackouts og mere nattesnavs

På en pos' fuld af tricks fra inner city, Santa Claus, høj i København

Det eneste jeg ta’r for givet

Er at du ikk' ta’r noget for givet

Det eneste, du ta’r, det' livet (af mig)

Når du dropper tøjet under livet

La' os blive høje i dag

La' os ikk' nøjes med at nøjes i dag

Flaske vinder ligesom tændstikker

De' allesammen strøget af

Du ligner endorfiner på lange stænger

Tætter' på mig, selv når jeg' sammen med dig

Du' tætter' på dig selv — håber flammen slikker

Ilden brænder under ben, der spjætter

Æd mig op, ingen ka' ta' mig

Dyb hals, så hun ikk' kløjes i en rapper

La' os sammen bli' højere, end de la' dig

Glemmer mine fejl og gi’r dig kys, til du ikk' er her

Fire kys har jeg bedt en anden om

Hun var så tom, at jeg aldrig kom

Kyssene de endte nede i hendes lom'

Som om hun aldrig ville ødelægge dem

Fire kys har jeg bedt en anden om

Hun var så tom, at jeg aldrig kom

Kyssene de endte nede i hendes lom'

Som om hun aldrig ville ødelægge dem

Fire kys har jeg bedt en anden om

Hun var så tom, at jeg aldrig kom

Kyssene de endte nede i hendes lom'

Som om hun aldrig ville ødelægge dem

Når du griner, piner jeg mig og lukker

For ser du, det lyder smukkere

У ранковому морозі мої почуття б’ються від твого обличчя та мрії

Я сподіваюся, що ми зможемо стати чимось чесним, проти течії

Я виповзаю у вогонь, з вовни, подалі від хаосу, вгору від холоду

Очищення моїх брудних очей у полум’ї, щоб рамки навколо моєї крові сяяли

Знаходить залишки твоєї поганої доброї ночі, ковтає курить і труситься з огидою

Ти принизив мене до всіх злих персонажів минулого, які плачуть і чатують

І вагайся, коли ти тікаєш, я все ще чую твою вічну подорож

Ще трохи ти шепочеш

Я просив ще чотири поцілунки

Вона була така порожня, що я ніколи не приходив

Поцілунки, які вони опинилися в її кишені

Ніби вона ніколи не знищить їх

Я просив ще чотири поцілунки

Вона була така порожня, що я ніколи не приходив

Поцілунки, які вони опинилися в її кишені

Ніби вона ніколи не знищить їх

Дозволь мені почути, як вона каже, відключення свідомості, нічний бруд

Пес і кіт, Марді Гра, стоять у Копенгагені

Більше відключень і більше нічного бруду

На позиції, повній фокусів із центру міста, Санта-Клаус високо в Копенгагені

Єдине, що я сприймаю як належне

Це те, що ви нічого не сприймаєте як належне

Єдине, що ти забираєш, це життя (моє)

Коли ви опускаєте одяг нижче талії

Давайте кайфувати сьогодні

Давайте не будемо зупинятися на сьогоднішньому дні

Пляшка виграє як сірник

Вони всі викреслені

Ви як ендорфіни на довгих брусках

Ближче до мене, навіть коли я з тобою

Ви «ближче» до себе — сподіваюся, полум’я злизне

Вогонь горить під ногами, що потріскують

З'їж мене, мене ніхто не забере

Глибока шия, щоб її не подряпали під час репу

Давайте разом підіймемося вище, ніж вони вам дозволяють

Забудь мої помилки і цілую тебе, поки ти не будеш тут

Я просив ще чотири поцілунки

Вона була така порожня, що я ніколи не приходив

Поцілунки, які вони опинилися в її кишені

Ніби вона ніколи не знищить їх

Я просив ще чотири поцілунки

Вона була така порожня, що я ніколи не приходив

Поцілунки, які вони опинилися в її кишені

Ніби вона ніколи не знищить їх

Я просив ще чотири поцілунки

Вона була така порожня, що я ніколи не приходив

Поцілунки, які вони опинилися в її кишені

Ніби вона ніколи не знищить їх

Коли ти смієшся, я мучуся і закриваюся

Бо бачите, це звучить красивіше