Bez pośpiechu - Mor W.A., Wigor Mor W.A., SKUBAS

Ja stoję na ulicy przez chwilę, nie robię kroku

Stoję tu, bo jestem z dala od tego amoku

Stoję twardo na nogach, ze mną moja załoga

Spójrz na nas, jakoś nam się nie spieszy

Chcemy mieć ten czas, by życiem się nacieszyć

Tak je przeżyć by nie odczuć niedosytu

Zmierzyć się z chaosem który krąży wokół

Uratować nas może dzisiaj tylko spokój

By z opresji znowu wyjść tak samo

By każdego dnia powtarzać sobie

Tu nie damy za wygraną, proste

Zachowam bezpieczny odstęp

Nie będę pędzić na oślep

Ja się nigdzie nie spieszę, nie dbam tylko o kieszeń

Bo są rzeczy ważniejsze, bo muzyka nas niesie

Idę spokojnym krokiem, w dali za ludzkim tłokiem

Bo są rzeczy ważniejsze, niż cały ten hajs

Kanapka, szlug i niedopita kawa

Znów witam miasto stołeczne — Warszawa

Rzeczywistości, możliwości ciągle nowe

Choć widzę jak w tym mieście ludzie szybko tracą głowę

Zdrowie, nerwy — tak jest bez przerwy

Tryb miejski wciąga i słabszych wykańcza

Tak narzuca tempo — to ludzi szarańcza

Zewsząd donikąd pędząca gdzieś w popłochu

Miesiąc za miesiącem, tak, rok po roku

Wystarczy się rozejrzeć co się dzieje wokół

Ważne by w tym wszystkim mieć podejście zdrowe

Czasem zwolnić tempo, przynajmniej o połowę

Chcę przez całe życie przejść, nie jego skrótem

Chcę oddychać tlenem, nie jego substytutem

W zgodzie z samym sobą i w harmonii ducha

Trafia to do ciebie?

to posłuchaj

Ja się nigdzie nie spieszę, nie dbam tylko o kieszeń

Bo są rzeczy ważniejsze, bo muzyka nas niesie

Idę spokojnym krokiem, w dali za ludzkim tłokiem

Bo są rzeczy ważniejsze, niż cały ten hajs

Zdarzyło mi się kiedyś być w tym wirze

Tonąłem w hałasie myśli w walce o ciszę

A cisza to panaceum na zgiełk

Co jak fala Tsunami niesie obłęd i lęk

Nowe czasy są jak deja vu

Każdy zbiera na bilet a nie wie dokąd jechać chce

Widzę cel, stacja, to przebudzenie z koszmaru

Który nęka nowe pokolenie

Możemy się oderwać w każdej chwili choćby na moment

Od tej rzeczywistości, w samej w sobie zapętlonej

Ten ducha stan — to moja prywatna nirwana

Nie muszę robić nic gdy wyobraźnia działa sama

To nie żaden banał, to w ramach mego progresu

Czas jest bezcenny w drodze do sukcesu

A rzeczywistość czasem po piętach nam depcze

Wtedy nie stoję w miejscu, nawet nie drepczę

Zrobię jak zechcę, a dzisiaj po prostu sobie odetchnę

A niech mnie, jeśli to podejście nie jest pewne

Złym wpływom nie ulegnę, to mnie nie niepokoi

Nic mnie nie zbije z tropu, kiedy stawiam tu na swoim

Ja się nigdzie nie spieszę, nie dbam tylko o kieszeń

Bo są rzeczy ważniejsze, bo muzyka nas niesie

Idę spokojnym krokiem, w dali za ludzkim tłokiem

Bo są rzeczy ważniejsze, niż cały ten hajs

Spokojnie, powoli

Spokój ducha imitacją zbroi

Трохи стою на вулиці, кроку не ступаю

Я стою тут, тому що я подалі від цього амоку

Я твердо стою на ногах, зі мною моя команда

Подивіться на нас, ми нікуди не поспішаємо

Ми хочемо мати цей час, щоб насолоджуватися життям

Переживайте їх так, щоб не відчувати себе незадоволеними

Зустрічайте хаос, який вас оточує

Тільки мир може врятувати нас сьогодні

Щоб знову так само вийти з біди

Щодня повторювати собі

Ми не здамося тут, просто

Я буду триматися на безпечній відстані

Я не буду бігати наосліп

Я нікуди не поспішаю, мені просто байдуже про свою кишеню

Бо є важливіші речі, бо музика нас несе

Я слідую за людськими натовпами вдалині

Бо є речі важливіші за всі ці гроші

Сендвіч, слизняк і напівготова кава

Знову ласкаво просимо до столиці – Варшави

Реальність, можливості завжди нові

Хоча я бачу, що люди в цьому місті швидко втрачають голову

Здоров’я, нерви – так завжди

Міський режим втягує та виснажує слабших

Це те, що задає темп – це сарана людей

Звідусіль мчить у нікуди

Місяць за місяцем, так, рік за роком

Просто подивіться навколо, що відбувається

Важливо мати здоровий підхід до всього цього

Іноді я сповільнюю темп, принаймні вдвічі

Я хочу пройти все своє життя, а не його абревіатуру

Я хочу дихати киснем, а не його заміною

У гармонії з собою і в гармонії духу

Це йде до вас?

тож слухай

Я нікуди не поспішаю, мені просто байдуже про свою кишеню

Бо є важливіші речі, бо музика нас несе

Я слідую за людськими натовпами вдалині

Бо є речі важливіші за всі ці гроші

Одного разу я опинився в цьому вирі

Я потонув у шумі думок у боротьбі за тишу

А тиша – панацея від суєти

Як хвиля цунамі несе божевілля і страх

Нові часи схожі на дежавю

Кожен збирає на квиток і не знає, куди хоче піти

Я бачу ціль, станцію, вона прокидається від кошмару

Що турбує нове покоління

Ми можемо відірватися в будь-який момент, навіть на мить

З цієї реальності, зацикленої в собі

Цей духовний стан — моя особиста нірвана

Мені нічого не потрібно робити, коли уява працює сама по собі

Це не кліше, це частина мого прогресу

Час безцінний на шляху до успіху

А реальність іноді йде за нами

Тоді я не стою на місці, навіть не ступаю

Я зроблю, як хочу, а сьогодні просто дихатиму

Чорт мене, якщо цей підхід не впевнений

Я не піддамся поганому впливу, мене це не турбує

Мене ніщо не збентежить, коли я доберуся сюди

Я нікуди не поспішаю, мені просто байдуже про свою кишеню

Бо є важливіші речі, бо музика нас несе

Я слідую за людськими натовпами вдалині

Бо є речі важливіші за всі ці гроші

Спокійно, повільно

Спокійна імітація броні