Helden - Moop Mama

Wo sind die Helden hin

Sag mir wo sind die Helden hin

Wo wo wo wo sind die Helden hin

Sag kann es sein dass wir es selber sind

Früher als ich kleiner war

War die Welt eindeutig einfacher

Denn ich wollte eh nur Dreirad fahren

Und danach bolzen gehen mit meinem Papa

Ich mochte Apfelmus und Kaiserschmarrn

Glaubte an das Gute und den Weihnachtsmann

Und ich hab mich immer sehr sehr leicht getan

Erwachsen werden war nicht eingeplant

Denn Mama konnte mir die Welt erklären

Aber jetzt wo ich älter werde

Spür ich immer nur die selbe Leere

Und wüsste wirklich nicht wie mir zu helfen wäre

Und noch weniger dem Erdklumpen auf dem ich leb

Diesem armseligen blauen Planet

Bei dessen Anblick sogar Gott die Augen verdreht

Weil der rechte Glaube ihm fehlt

Und glaub mir ich kann den alten Mann verstehen

Man braucht sich das Ganze doch nur mal anzusehen

Und man merkt sehr schnell wir haben ein verdammtes Problem

Und keinen scheints etwas anzugehen

Komm zieh den Umhang an es wird Zeit sich der Sache anzunehmen

Was bleibt uns als jetzt unseren Mann zu stehen

Darf ich vorstellen Moop Mama sehr angenehm

Wir ändern das im Handumdrehn

Und jetzt schau mal nach oben ist das ne fliegende Untertasse

Oder ne neue amerikanische Wunderwaffe

Nein es ist das Moop Mama Logo am Himmel

Wir haben keine Superkräfte aber so große …

Wo sind die Helden hin

Sag mir wo sind die Helden hin

Wo wo wo wo sind die Helden hin

Sag kann es sein dass wir es selber sind

Ok jetzt geh ich langsam auf die Dreißiger

Bekomme jeden Tag ein weißes Haar

Warum das so ist Mann ich weiß nicht mal

Ich wache auf und es ist einfach da

Verdammt ich komme mir vor wie in einer Geisterbahn

Erschreck vor mir selber morgens in meinem Bad

Ich seh da einen der nichts außer Zweifel hat

Keine Ideale keinen Plan

Und ich bin damit nicht allein in meiner Generation

So war das nicht gemeint mit der Evolution

Der Mensch: ein fettes und verfressenes Tier

Das chattet bis die Wirbelsäule degeneriert

Es wird wärmer die Pinguine findens richtig beschissen

Weil sie plötzlich in Riesen-Wasserpfützen sitzen und schwitzen

Und wir wollen alle lieber nichts davon wissen

Frau Holle schüttelt nur noch den Kopf und nicht mehr die Kissen

Und glaub mir ich kann die gute Frau verstehen

Wir scheinen von oben wirklich ziemlich scheiße auszusehen

Und die Jugend macht sichs gerade auf der Couch bequem

Doch diese Band hier macht sich auf den Weg

Hier kommt das erste wirklich neue Ding seit einigen Jahren

Wie ein schwarzer Präsident in den Vereinigten Staaten

Hast du Angst du brauchst keine zu haben

Denn wir sind nur gekommen um dir einen zu blasen

Und zwar so

Wo sind die Helden hin

Sag mir wo sind die Helden hin

Wo wo wo wo sind die Helden hin

Sag kann es sein dass wir es selber sind

Wo wo wo wo sind die Helden hin

Sag mir wo sind die Helden hin

Wo wo wo wo sind die Helden hin

Wir sind es selbst

Куди поділися герої

Скажи мені, куди поділися герої

Куди де де куди пропали герої

Скажімо, може бути, що це ми самі

Раніше, коли я була маленькою

Світ, безперечно, був простіше

Бо я все одно хотів їздити лише на триколісному велосипеді

А потім піти з моїм татом

Мені сподобалося яблучне пюре і Кайзершмарн

Вірили в добро і Діда Мороза

І мені завжди було дуже-дуже легко

Виростання не було заплановано

Бо мама могла пояснити мені світ

Але тепер, коли я стаю старшою

Я завжди відчуваю ту саму порожнечу

І справді не знаю, як мені допомогти

А ще менше земля, на якій я живу

Ця бідна блакитна планета

Побачивши це, навіть Бог закочує очі

Бо йому бракує правильної віри

І повір мені, я можу зрозуміти старого

Треба лише подивитися на все

І ви дуже швидко розумієте, що у нас біда

І, здається, нікого це не хвилює

Давай, одягай плащ, пора зайнятися справою

Що залишилося нам, як тепер наша людина

Дозвольте мені представити Moop Mama дуже приємно

Ми змінимо це в найкоротші терміни

А тепер подивіться на цю літаючу тарілку

Або нова американська срібна куля

Ні, це логотип Moop Mama в небі

У нас не суперсили, а великі...

Куди поділися герої

Скажи мені, куди поділися герої

Куди де де куди пропали герої

Скажімо, може бути, що це ми самі

Добре, тепер мені за тридцять

Отримайте білі волосся кожен день

Чому той чоловік, я навіть не знаю

Я прокидаюся, а це просто там

Блін, я відчуваю себе як у поїзді-привиді

Боюся себе вранці у ванній

Я бачу того, хто не має нічого, крім сумнівів

Немає ідеалів, немає плану

І я не один у цьому у своєму поколінні

Це не те, що означала еволюція

Людина: товста і ненажерлива тварина

Це балакає, поки хребет не виродиться

Стає тепліше, пінгвіни думають, що це справді кепсько

Бо вони раптом сидять у гігантських калюжах води й поту

І ми всі вважаємо за краще не знати про це

Фрау Холле лише хитає головою, а не подушками

І повір мені, я можу зрозуміти добру жінку

Ми справді виглядаємо як лайно згори

А молодь просто влаштовується на дивані

Але цей гурт уже на шляху

Ось перша справді нова річ за кілька років

Як чорношкірий президент у Сполучених Штатах

Ви боїтеся, що вам це не потрібно

Тому що ми прийшли лише для того, щоб зробити вам мінет

І так

Куди поділися герої

Скажи мені, куди поділися герої

Куди де де куди пропали герої

Скажімо, може бути, що це ми самі

Куди де де куди пропали герої

Скажи мені, куди поділися герої

Куди де де куди пропали герої

Це ми