Если бы не ты - Монте Кристо

Если бы не ты я бы жить устал

Я так долго шёл, я тебя искал

В дебрях пустоты, в море суеты

Мир бы долго спал если бы не ты

Дождь смывает туш с ресниц

В эту ночь мы с тобою словно птицы

Говорим не о чем о чём-то поем, ночь нам дарит огни.

Руку мне дай я тебя уведу,

То что нельзя отыскать я найду

Для тебя всё что хочешь, всё что могу, всё что откинет беду.

В милых глазах я развею страх

Ты оставишь помаду свою на губах

И позабыв обо всем тихо уснем что бы остаться вдваём.

Греет луна через стёкла окна

Наша любовь не достанет до дна

Она пахнет травой она будет ечной весной.

Если бы не ты я бы жить устал

Я так долго шёл, я тебя искал

В дебрях пустоты, в море суеты

Мир бы долго спал если бы не ты

Ночь, окурки, смята постель

За порогом люди вдыхают апрель,

Но, а наши тела, ночь заплела их не распутать теперь.

Льётся вода убегая от крыш

Всё в этом мире тобою лишь дышит

Ты даришь покой косаясь рукой к тому кто тебя слышит.

Дай мне дорогу к двери я войду

Если прагонишь я не уйду

Если забудешь я буду сном, только бы только мы были вдваём.

Только бы ночь эта длинее была

Наша любовь не згорела дотла,

Та которая пахнет травой, та что останется вечной весной.

Утро нам нежно ляжет на плечи

Солнце лучи зажгёт словно свечи

Ночь не жалей, эту ночь мы вернём

Главное что бы мы были вдвоём, главное что бы мы были вдвоём!

Главное что бы мы были вдвоём сказочной ночью, сказочным днём…

В милых глазах я развею страх

Ты оставишь помаду свою на губах

И позабыв обо всём тихо уснём что бы остаться вдвоём

Греет луна через стёкла окна, наша любовь не достане до дна

Она пахнет травой она будет вечной весной…

Если бы не ты, Если бы не ты…

Если бы не ты я бы жить устал

Я так долго шёл, я тебя искал

В дебрях пустоты, в море суеты

Мир бы долго спал если бы не ты

Якщо би не ти я би жити втомився

Я так довго йшов, я тебе шукав

В ребрях порожнечі, в море суєти

Світ би довго спав якщо б не ти

Дощ змиває туш з вій

Цієї ночі ми з тобою немов птахи

Говоримо не про чимось співаємо, ніч нам дарує вогні.

Руку мені дай я тебе відведу,

Те, що не можна знайти я, знайду

Для тебе все що хочеш, все що можу, все, що відкине лихо.

У милих очах я розвію страх

Ти залишиш помаду свою на губах

І забувши про все тихо заснем, щоб залишитися вдвох.

Гріє місяць через скло вікна

Наше кохання не достане до дна

Вона пахне травою вона буде ячна весна.

Якщо би не ти я би жити втомився

Я так довго йшов, я тебе шукав

В ребрях порожнечі, в море суєти

Світ би довго спав якщо б не ти

Ніч, недопалки, зім'ята постіль

За порогом люди вдихають квітень,

Але, а наші тіла, ніч заплела їх не розплутати тепер.

Льється вода втікаючи від дахів

Все в цьому світі тобою лише дихає

Ти даруєш спокій торкаючись рукою тому хто тебе чує.

Дай мені дорогу до дверей я увійду

Якщо пражени я не піду

Якщо забудеш я буду сном, тільки би тільки ми були вдвох.

Тільки би ніч ця довша була

Наше кохання не згоріло вщент,

Та, що пахне травою, та що залишиться вічною весною.

Ранок нам ніжно ляже на плечі

Сонце проміння запалить немов свічки

Ніч не шкодуй, цю ніч ми повернемо

Головне що би ми були удвох, головне що би ми були удвох!

Головне що би ми були вдвох казковою ніччю, казковим днем...

У милих очах я розвію страх

Ти залишиш помаду свою на губах

І забувши про все тихо заснемо що би залишитися вдвох

Гріє місяць через скло вікна, наше кохання не дістане до дна

Вона пахне травою вона буде вічною весною.

Якщо б не ти, якщо б не ти ...

Якщо би не ти я би жити втомився

Я так довго йшов, я тебе шукав

В ребрях порожнечі, в море суєти

Світ би довго спав якщо б не ти