Balada Desesperada (Versión Sinfónica) - Monica Naranjo

Mírame, cubierta de estrellas

Tan tristes, tan bellas, cargadas de inocencia.

Mirando a la luna, tan tierna, tan muda

Y este aire que apenas puedo respirar…

Mírate, bendita miseria, revuelo de niebla

Y vas de excesos y carencias

¿No sabes que amarte fue mi inspiración?

Que olerte fue mi gran pasión

Cuanto es difícil pedirte amor…

Un beso amargo de espina y llanto, ten piedad de mí

Si no vas a sentir al menos déjame vivir

Un beso amargo, delirio en alto

¿Qué va a ser de mí si sólo sé cuidar de ti?

Que algo de luz me alumbre la razón.

Mi amor, mi todo

Bajo este inmenso manto de temor

No me ha quedado más salida

Que la de huir hacia el final de mis días

Abandonándome a la deriva de mi propia vida.

Perdóname.

¿No sabes?

Que el tiempo enmudeció el dolor.

Qué pena es no querer volver

Aunque me muera

Un beso amargo de espina y llanto, ten piedad de mí

Si no vas a sentir al menos déjame vivir.

Un beso amargo, delirio en alto

¿Qué va a ser de mí si sólo sé cuidar de ti?

Que algo de luz me alumbre

Porque yo mi amor no condeno, no.

Pues la canción la hemos escrito entre tú y yo…

Подивись на мене вкриту зірками

Такий сумний, такий прекрасний, сповнений невинності.

Дивлячись на місяць, такий ніжний, такий німий

І це повітря, яким я ледве дихаю...

Подивись на тебе, блаженне нещастя, ворушитись туманом

І ви йдете від надмірностей і недоліків

Хіба ти не знаєш, що любов до тебе була моїм натхненням?

Цей твій запах був моєю великою пристрастю

Як важко просити у тебе кохання...

Гіркий поцілунок тернини і сліз, помилуй мене

Якщо ти не збираєшся відчувати, принаймні дозволь мені жити

Гіркий поцілунок, марення на висоті

Що зі мною буде, якби я тільки знаю, як про тебе піклуватися?

Нехай світло освітлює мій розум.

Моя любов, моє все

Під цим величезним плащем страху

У мене більше немає виходу

Ніж той, що втікав до кінця моїх днів

Віддатися дрейфу власного життя.

Перепрошую.

Ти не знаєш?

Цей час приглушив біль.

Як шкода, що не хочеться повертатися

навіть якщо я помру

Гіркий поцілунок тернини і сліз, помилуй мене

Якщо ти не збираєшся відчувати, принаймні дозволь мені жити.

Гіркий поцілунок, марення на висоті

Що зі мною буде, якби я тільки знаю, як про тебе піклуватися?

Нехай трохи світить мені

Бо я, коханий, не засуджую, ні.

Ну, ми написали пісню між тобою і мною...