Ámame O Déjame - Raphael, Monica Naranjo

A veces pienso que es mejor marchar,

Y no volver la vista atrás de mí,

Fueron momentos tan al límite,

Q no quisiera mencionar.

Imaginando siempre el que dirán,

De mí si ahora tú te vas,

Aunque yo seguiré amándote,

Pues sé que un día volverás.

Ámame o déjame,

Pero no me tortures,

Hasta el amanecer.

Átame o librame,

De esta dulce condena,

De carne y piel.

La vida es corta y yo sigo aquí,

Mirando al cielo sin hablar,

Pues el silencio

reina en el lugar,

Donde me amaste sin parar.

Si piensas tú gaviota en libertad,

Q pierdo el tiempo en esperar,

Las esperanzas se me agotan ya,

Y mi coraje muerto está.

Amame o déjame,

Pero no me tortures,

Hasta el amanecer.

Amame o déjame,

Atame o librame.

Amame o dejame,

Pero no me tortures,

Hasta el amanecer.

Atame o librame,

De esta dulce condena,

De carne y piel.

Amame o déjame,

Atame o librame.

Іноді я думаю, що краще піти

І не озирайся на мене

Це були моменти настільки на межі,

Q Я б не хотів згадувати.

Завжди уявляючи, що вони скажуть,

Від мене, якщо зараз ти підеш,

Хоча я все одно буду любити тебе,

Я знаю, що колись ти повернешся.

Люби мене або покинь мене,

Але не мучи мене

До сходу сонця.

Зв’яжи мене або звільни мене

Від цього солодкого осуду,

З м'яса і шкіри.

Життя коротке, а я все ще тут

Дивлячись на небо, не розмовляючи,

ну тиша

королева на місці,

Де ти любив мене без зупинки.

Якщо ти думаєш, що ти чайка на волі,

Я витрачаю свій час на очікування

Мої надії вже вичерпані,

І моя мужність мертва.

Люби мене або покинь мене,

Але не мучи мене

До сходу сонця.

Люби мене або покинь мене,

Зв’яжи мене або звільни мене.

Люби мене або покинь мене,

Але не мучи мене

До сходу сонця.

Зв’яжи мене або звільни мене

Від цього солодкого осуду,

З м'яса і шкіри.

Люби мене або покинь мене,

Зв’яжи мене або звільни мене.