Zmiany - Rust, MODEST, Styk

A pamiętasz jak się wzorowaliśmy na ptakach?

Wyobraźnia za dzieciaka pozwalała nam latać

Na trzepakach rdza, niebo tknięte stopą

Świetny placu zabaw czas, a obawy gdzieś obok

Na zegarek na komunię nie wszystkich stać

Moim wyznacznikiem czasu w zimie — latarni blask

Narzekali na komunę, że to pizda

Demokratyczna przystań, czerwoni na mieliznach

Starszy z rodzeństwa lepiej miał, nowe nosił

Potem młodzi zakładali wycierus na nogi

Mocno żyły bloki, starszyzna po piętrach

W podchody Sherlocki grają albo w berka

Wiadomo gdzie reszta, gdzie szukać, gdzie sprawdzać

Nie węszymy jak amstaf jak wychodzim na asfalt

Bloki w szarych barwach, kolorowe w nich serce

Złote czasy, prawda?

A wypełnione srebrem

Zmiany, zmiany, widoczne już z oddali

Dotyczą wszystkiego co nas otacza wokół

Samochodów, restauracji

Tylko nie zachowań i dyskretnego chłodu

A słyszałeś, że w singapurskich restauracjach

Do sztucznego żarcia dają plastikowego palca?

Żeby przy taktach przeżuwanego kurczaka

Nie splamić wyświetlacza.

Nie prościej go nie sprawdzać?

Pokolenie uzależnione od powiadomień

Pozbawione autorytetów, bohaterów anegdotek

Charakterów, gdy pod wieczór wyłączy konsolę

Nie o Gierku, lecz o berku będą uczyć się w szkole

Cieszy, że młodzież zaczyna grać w Chińczyka

Szkoda że niestety na Androida

I kiedy zapyta ze zdziwieniem: Po chuj te pionki?

Odpowiem, że cokolwiek obok jest lepsze od samotności

Nie znoszę technologii, a robię przy komputerze

Wolę rozmowy w parku niż emoty na Messendżerze

Felietony na blogu, choć żony na Tinderze

Lepsze z Roksy, ale w wierność jeszcze wierzę

Dając mi pieniądze, myślisz, że rozwiążesz problem

Otwierając swój portfel, otwierasz mój problem

Łatwa ścieżka do ucieczki, chwilowej uciechy

Tam gdzie grzech jest rozrywką nie istnieje temat tabu

Samotność - szukam wsparcia.

Może dostanę je od barmana

Albo przypadkowych ludzi?

Ludzi przypadkowych w internetu bramach

Zapoznanych.

Nieznane zamiary

Co mnie to obchodzi?

Ja potrzebuję uwagi

Bezstresowo?

Bezstresowo się teraz bawię

Bez konsekwencji, bez wpojonych reguł.

Żadnych manier

Nie odczuwam empatii, nie przebieram w uczuciach

W domu nikt mnie nie nauczył, nie umiem nawet słuchać

Chcę odciąć rutynę, która niszczy mnie codziennie

Nie wiem czy chcę błyszczeć czy chce zgasnąć moja pewność siebie?

Czy mam jeszcze szansę?

Czy mam coś do powiedzenia?

Czy mam liczyć na wsparcie?

Czy mam czas się zmieniać?

А ви пам’ятаєте, як ми взірвалися за пташок?

Дитяча уява дає нам полетіти

Іржа на вибійці, до неба торкнулися ноги

Чудовий ігровий майданчик і страхи десь поруч

Не кожен може дозволити собі годинник для причастя

Мій визначник часу взимку - світяться ліхтарі

Вони скаржилися на комунізм, що це піздо

Демократичний притулок, червоні на мілині

Старшим із братів і сестер було краще, а нові носили

Потім молоді одягали на ноги серветку

Блоки жили міцно, старійшини на поверхах

Шерлоки грають у переслідування або тег

Ви знаєте, де решта, де шукати, де перевірити

Ми не нюхаємо, коли виходимо на асфальтовану дорогу

Сірі блоки, кольорове серце в них

Золоті часи, правда?

А, наповнений сріблом

Зміни, зміни, видимі вже здалеку

Вони стосуються всього, що нас оточує

Автомобілі, ресторани

Тільки не поведінка і стримана холодність

І ви чули це в сінгапурських ресторанах

Вони дають пластиковий палець підробленій їжі?

У такт пожованої курки

Не забруднити дисплей.

Чи не простіше було б це не перевірити?

Покоління, що залежить від сповіщень

Позбавлені авторитету, герої анекдотів

Персонаж, коли ввечері вимикає консоль

Не про Ґєрека, а про тег, вони навчатимуться в школі

Я радий, що молодь починає грати в китайця

Шкода, що, на жаль, на Android

А коли здивовано запитає: для чого ховати ці пішаки?

Я відповім, що все, що поруч з тобою, краще самотності

Я ненавиджу технології і працюю за комп’ютером

Я віддаю перевагу спілкуванню в парку, ніж смайликам у Messenger

Колонки в блозі, хоча дружини на Tinder

З Роксом краще, але я все одно вірю у вірність

Даючи мені гроші, ви думаєте, що вирішите проблему

Відкриваючи гаманець, ви відкриваєте мою проблему

Легкий шлях до втечі, весело на деякий час

Там, де гріх є розвагою, там немає табу

Самотність – шукаю підтримки.

Можливо, я дістану їх у бармена

Або випадкові люди?

Випадкові люди на інтернет-шлюзах

Читачі.

Невідомі наміри

Що мене хвилює?

Мені потрібна увага

Без стресу?

Мені зараз весело

Немає послідовності, немає правил.

Ніяких манер

Я не відчуваю емпатії, я не вибираю свої почуття

Вдома мене ніхто не вчив, навіть слухати не вмію

Я хочу припинити рутину, яка руйнує мене щодня

Я не знаю, чи хочу я сяяти, чи я хочу погасити свою впевненість?

У мене є ще шанс?

Мені є що сказати?

Чи варто розраховувати на підтримку?

У мене є час змінитися?