Cosmopolitan (Космополитэн) - Митя Фомин

Космополитик.

Космополитик.

Космополитик.

В паутину дней затянуло нас, cловно с нами играет кто-то.

Тонкой полосой режут небеса белокрылые самолеты.

Далеко города, где-то засыпаешь ты — самая моя…

Я сегодня понял, ты — это все — все для меня!

Припев:

Я, как на витрине!

Я летаю по миру —

непутевый.

Раз в полгода улыбку на почтовой открытке

Тем, кто по мне скучает дома.

Нервный шепот губ восковых фигур и шампанского тихий шелест.

Ты уже не здесь… Я тебя краду на другой — безымянный берег.

Далеко города, где-то снова без тебя умираю я…

Я сегодня понял, ты — это все — все для меня!

Припев:

Я, как на витрине!

Я летаю по миру —

Космополитик непутевый.

Раз в полгода улыбку на почтовой открытке

Тем, кто по мне скучает дома.

Я, как на витрине!

Я летаю по миру —

Космополитик непутевый.

Раз в полгода улыбку на почтовой открытке

Тем, кто по мне скучает дома.

Космополитик!

Космополитик!

Космополитик!

Космополітик.

Космополітик.

Космополітик.

У павутину днів затягнуло нас, і з нами грає хтось.

Тонкою смугою ріжуть небо білокрилі літаки.

Далеко міста, десь засинаєш ти — наймоє моє…

Я сьогодні зрозумів, ти — це все — все для мене!

Приспів:

Я, як на вітрині!

Я літаю по світу —

недолугий.

Раз на півроку посмішку на поштовій листівці

Тим, хто на мене нудьгує вдома.

Нервовий шепіт губ воскових фігур і шампанського тихий шелест.

Ти вже не там… Я тебе краду на інший — безіменний берег.

Далеко міста, десь без тебе я вмираю...

Я сьогодні зрозумів, ти — це все — все для мене!

Приспів:

Я, як на вітрині!

Я літаю по світу —

Космополітик недолугий.

Раз на півроку посмішку на поштовій листівці

Тим, хто на мене нудьгує вдома.

Я, як на вітрині!

Я літаю по світу —

Космополітик недолугий.

Раз на півроку посмішку на поштовій листівці

Тим, хто на мене нудьгує вдома.

Космополітик!

Космополітик!

Космополітик!