The Sound Of White - Missy Higgins

Like a freeze-dried rose, you will never be,

what you were, what you were to me in memory.

But if I listen to the dark,

you’ll embrace me like a star,

envelope me, envelope me…

If things get real for me down here,

promise to take me to before you went away —

if only for a day.

If things get real for me down here,

promise to take me back to the tune

we played before you went away.

And if I listen to, the sound of white,

sometimes I hear your smile, and breathe your light.

Yeah if I listen to, the sound of white.

You’re my mystery.

One mystery.

My mystery.

One mystery.

My silence solidifies,

until that hollow void erases you,

erases you so I can’t feel at all.

But if I never feel again, at least that nothingness

will end the painful dream, of you and me…

If things get real for me down here, promise to take me to before you went away, if only for a day.

If things get real for me down here, promise to take me back to the tune we played before you went away.

And if I listen to, the sound of white

sometimes I hear your smile, and breathe your light.

Yeah if I listen to, the sound of white

sometimes I hear your smile, and breathe your light.

And if I listen to, the sound of white.

I knelt before some strangers face,

I’d never have the courage or belief to trust this place,

But I dropped my head, 'cos it felt like lead,

And I’m sure I felt your fingers through my hair…

And if I listen to, the sound of white sometimes

I hear your smile, and breathe your light.

Yeah if I listen to, the sound of white.

The sound of white,

The sound of white,

The sound of white.

Як висушена троянда, ти ніколи не будеш,

ким ти був, ким ти був для мене в пам'яті.

Але якщо я слухаю темряву,

ти обіймеш мене, як зірку,

обгорни мене, обгорни мене...

Якщо для мене все стане реальним тут,

пообіцяй відвезти мене, перш ніж ти поїдеш —

якщо лише на день.

Якщо для мене все стане реальним тут,

обіцяй повернути мене до мелодії

ми грали, перш ніж ви пішли.

І якщо я послухаю, звук білого,

іноді я чую твою посмішку і дихаю твоїм світлом.

Так, якщо я послухаю, звук білого.

Ти моя таємниця.

Одна загадка.

Моя таємниця.

Одна загадка.

Моє мовчання зміцнюється,

поки ця порожня порожнеча не зітре тебе,

стирає вас, тож я не відчуваю загалом.

Але якщо я ніколи не відчуватиму знову, принаймні, це ніщо

закінчиться болісний сон про вас і мене...

Якщо для мене все стане реальним, пообіцяй, що відвезеш мене до того, як ти підеш, хоча б на один день.

Якщо для мене все стане реальним, пообіцяйте, що ви повернете мене до мелодії, яку ми грали, перш ніж ви пішли.

І якщо я слухаю, звук білого

іноді я чую твою посмішку і дихаю твоїм світлом.

Так, якщо я послухаю, звук білого

іноді я чую твою посмішку і дихаю твоїм світлом.

І якщо я слухаю, звук білого.

Я став на коліна перед незнайомими людьми,

У мене ніколи б не вистачило сміливості чи віри, щоб довіряти цьому місці,

Але я опустив голову, бо це наче свинець,

І я впевнений, що відчув твої пальці у своєму волоссі…

І якщо я прислухаюся, іноді звучить білий

Я чую твою посмішку і дихаю твоїм світлом.

Так, якщо я послухаю, звук білого.

Звук білого,

Звук білого,

Звук білого.