Ten Days - Australian Version - Missy Higgins

So we’ve put an end to it this time.

I’m no longer yours and you’re no longer mine.

You said this hill looks far too steep

If I’m not even sure it’s me you wanna keep.

And it’s been ten days without you in my reach,

And the only time I’ve touched you is in my sleep.

But time has changed nothing at all —

You’re still the only one that feels like home.

I’ve tried cutting the ropes and

I let you go but you’re still the only one

That feels like home.

You won’t talk me into it next time,

If I’m going away your hearts coming too.

'Cos I miss your hands I miss your face.

When I get back let’s disappear without a trace.

'Cos it’s been ten days without you in my reach,

And the only time I’ve touched you is in my sleep.

But time has changed nothing at all —

You’re still the only one that feels like home.

I’ve tried cutting the ropes,

Tried letting go but you’re still the only one

That feels like home.

So tell me, did you really think…

Oh tell me, did you really think

I had gone when you couldn’t see me anymore?

When you couldn’t…

'Cos baby time has changed nothing at all —

You’re still the only one that feels like home.

And I’ve tried cutting the ropes,

I let you go but you’re still the only one

That feels like home, yeah,

You’re still the only one that feels like home,

You’re still the only one I’ve gotta love.

Oh yeah…

Тож цього разу ми поклали цьому кінець.

Я більше не твій, а ти більш не мій.

Ви сказали, що цей пагорб виглядає занадто крутим

Якщо я навіть не впевнений, що це я, ви хочете залишити.

І минуло десять днів, як ти в моїй досяжності,

І єдиний раз, коли я доторкнувся до тебе, — у сні.

Але час зовсім нічого не змінив —

Ти все ще єдиний, хто відчуває себе як вдома.

Я спробував перерізати мотузки і

Я відпускаю тебе, але ти все ще один

Це відчуття, як вдома.

Наступного разу ти не скажеш мене на це,

Якщо я піду, твої серця теж прийдуть.

Тому що я сумую за твоїми руками, я сумую за твоїм обличчям.

Коли я повернусь, давайте зникнемо безслідно.

Бо вже десять днів без вас у моїй досяжності,

І єдиний раз, коли я доторкнувся до тебе, — у сні.

Але час зовсім нічого не змінив —

Ти все ще єдиний, хто відчуває себе як вдома.

Я пробував перерізати мотузки,

Намагався відпустити, але все одно ти єдиний

Це відчуття, як вдома.

Тож скажіть мені, чи справді ви думали…

О, скажи мені, ти справді думав?

Я пішов, коли ти більше не міг мене бачити?

Коли ти не міг…

Тому що дитячий час зовсім нічого не змінив —

Ти все ще єдиний, хто відчуває себе як вдома.

І я спробував перерізати мотузки,

Я відпускаю тебе, але ти все ще один

Це як вдома, так,

Ти все ще єдиний, хто відчуває себе як вдома,

Ти все ще єдиний, кого я маю любити.

О так…