Fado Das Violetas - MISIA

Perguntei ãs violetas

Se não tinham coração

Se o tinham, porque escondidas

Na folhagem sempre estão?

Ai as almas dos poetas

Não as entende ninguém

São almas de violetas

Que são poetas também

Andam perdidas na vida

Como as estrelas no ar

Sentem o vento sofrer

Ouvem as rosas chorar

E eu que arrasto amarguras

Que nunca arrastou ninguém

Tenho alma para sentir

A dos poetas também

Bendita seja a desgraça

Bendita a fatalidade

Bendito sejam teus olhos

Onde anda a minha saudade

— запитав я у фіалок

якби в них не було серця

Якби вони були, бо вони були приховані

Чи завжди вони в листі?

Горе душі поетів

Їх ніхто не розуміє

Вони душі фіалок

які теж поети

Вони губляться в житті

Як зірки в повітрі

Відчуйте, як вітер страждає

Почуйте, як плачуть троянди

Це я тягну гіркоту

що ніколи нікого не тягнуло

Я маю душу відчувати

Поети також

Благословенна ганьба

благословенна доля

благословенні твої очі

Де моя туга