The Gypsy, The Punk, And The Fool (A Tale) - Mischief Brew

(My mother said

I never should

Play with the gypsies in the wood

If I did

She;

d surely say

Naughty lad to disobey)

Lay the sleepy children down

Battered and on baby’s brow

Embers turn the night to smoke

Bottles, shelves of rebel ray and ghost

Of all jokes

Horses tethered tight to them hang

In the beds of straw strong arms fade

What are the words of the gypsy lament

Carnival, not hunted by the land

Sing of no surrender

Saw a fiddle cracked in a seller’s shack

That look on his face said don’t come back

As the crusty and the gypsy had their spat

Which one owns less of the land

One has asked the other if there;

s space

The other laughs, «You'd hardly last a day.

For all your bean fields and 'your pay-no-rents'

Can you really sing the rogue’s lament?

You’ll hang before you surrender, you’ll hang before you surrender,

you’ll hang before you surrender»

«I will not surrender!»

Hey!

«The boy could have grown to never strain a hand

Yet now he talks of working his own land

And father’s bribery is all for naught

For the moral of these stories can’t be bought

How a barber when idly’s his shed

To tend the wheat that soon should be your bread

If you choose rebellion over sweet consent, can you really sing the rogue’s

lament?

Not yet!"

I’ll sing the rogue’s lament never again

I’ll sing the rogue’s lament never again

When you roll your own bed, you;

ll always be on some lead

You cannot sing the rogue’s lament again

I’ll sing the rogue’s lament never again

I’ll sing the rogue’s lament never again

When you make your own bread, the baker’s always a friend,

You cannot sing the rogue’s lament again

I’ll sing the rogue’s lament never again

I’ll sing the rogue’s lament never again

When you roll your own bed, you’ll always be on some lead

You cannot sing the rogue’s lament again

You’ll sing the rogue’s lament never again!

(Моя мама сказала

Я ніколи не повинен

Грайте з циганами в лісі

Якщо я робив

Вона;

д обов’язково скажу

Неслухняний хлопець не слухатися)

Покладіть сонних дітей

Побитий і на чолі дитини

Вуглинки перетворюють ніч на дим

Пляшки, полиці з повстанським промінням і привидом

З усіх жартів

Коні, міцно прив’язані до них, висять

На грядках із соломи тьмяніють міцні руки

Які слова циганський лемент

Карнавал, на який не полює на суші

Співайте про нездачу

Бачив зламану скрипку в халупі продавця

Вираз на його обличчі говорив, що не повертайся

Як посварилися хрусті й циганки

Кому належить менше землі

Один запитав іншого, чи є;

s пробіл

Інший сміється: «Ти навряд чи витримаєш день.

За всі твої бобові поля та «вашу орендну плату»

Чи справді ви можете співати плач розбійника?

Ви повісите, перш ніж здатися, ви повісите, перш ніж здатися,

ти повісиш, перш ніж здатися»

«Я не здамся!»

Гей!

«Хлопчик міг би вирости ніколи не напружувати руку

Але тепер він говорить про обробку власної землі

А хабарництво батька — даремно

Бо мораль ці історій не можна купити

Як перукар, коли бездіяльний його сарай

Доглядати за пшеницею, яка незабаром має стати вашим хлібом

Якщо ви виберете бунт, а не солодку згоду, чи зможете ви справді співати шахраїв

нарікати?

Ще ні!"

Я ніколи більше не співатиму плач розбійника

Я ніколи більше не співатиму плач розбійника

Коли ви катаєте власне ліжко, ви;

Я завжди буду на чітку

Ти не можеш знову співати плач шахраїв

Я ніколи більше не співатиму плач розбійника

Я ніколи більше не співатиму плач розбійника

Коли ти готуєш хліб сам, пекар завжди друг,

Ти не можеш знову співати плач шахраїв

Я ніколи більше не співатиму плач розбійника

Я ніколи більше не співатиму плач розбійника

Коли ви згортаєте власне ліжко, ви завжди будете на чітку

Ти не можеш знову співати плач шахраїв

Ти ніколи більше не співатимеш плач розбійника!