Мама - Мирбек Атабеков

Согревает нас ваша теплота

И всю боль рукой сняла

Катится слеза, верила в меня

И с надеждой ты ждала

И не зная сам следа по стопам

Всех своих друзей обман,

А теперь затих

Всё в себе затмив

Понял я, что мне пора

Мама, ты прости, обними

Ведь уже всё позади

Мама, ты одна у меня

Лишь бы ты была всегда

Мама, знаю я не дороже для тебя чем я Вся надежда в материнской теплоте

Как всегда светла, ко всему добра

Ты заботливая мать

Пережитки все прошлую печаль

Позабыла ты уже,

Но я сберегу всю твою мечту

Разведу тоску твою

И слова приму, боль твою пойму,

Тяжесть в руки я возьму

Зігріває нас ваша теплота

І весь біль рукою зняла

Катиться сльоза, вірила в мене

І з надією ти ждала

І не знаючи сам сліду за стопами

Всіх своїх друзів обман,

А тепер затих

Все в собі затьмарив

Зрозумів я, що мені час

Мамо, ти пробач, обійми

Адже вже все позаду

Мамо, ти одна у мене

Лише би ти була завжди

Мамо, знаю я не дорожче для тебе ніж я Вся надія в материнській теплоті

Як завжди світла, до всього добра

Ти дбайлива мати

Пережитки все минулий сум

Забула ти, вже,

Але я збережу всю твою мрію

Розведу тугу твою

І слова прийму, біль твій зрозумію,

Тяжкість у руки я візьму