Күндөр Жаңырат - Мирбек Атабеков

Кундор жанырат, куносуз бироо сагынат

Кутуп зарыгат, коргондо коздор жагылат

Сурдоп арыштан, суйуп алыстан

Суротун карап, жалынат

Ойлор жарышкан, курчап алышкан

Ай ай асыл жансын ай,

Айдын нурундай, жанып турдун ай

Ай ай асыл жансын ай

Айдай жаркырай, аздан калкып ай

Арзуу сезимди, айтырбай жигит сезбеди

Азгыра берди, ар дайым анын элеси

Ай-жылдап, кундор алдыга суроп

Айдады суйуу кемеси

Кагып канатын, бактын табасын

Спокут згорить, хтось його сумує

Треба почекати, при обороні очі горять

Здалеку, здалеку

Він дивиться на картину і благає

Думки мчали й оточили

Місяць - місяць дорогоцінної душі,

Місяць світить, як світло місяця

Місяць — місяць благородної душі

Місяць світить, місяць пливе

Почуття туги юнак не відчував

Спокуса тривала, завжди його образ

Минають місяці, роки, дні

Керований кораблем кохання

Воно замахнуло крилами, закричало і впало мертве