Addio Lugano bella (Addio a Lugano) - Milva

Addio, Lugano bella,

o dolce terra pia,

scacciati senza colpa

gli anarchici van via

e partono cantando

colla speranza in cor,

e partono cantando

colla speranza in cor.

Ed è per voi sfruttati,

per voi lavoratori,

che siamo ammanettati

al par dei malfattori;

eppur la nostra idea è solo idea d’amor,

eppur la nostra idea è solo idea d’amor.

Anonimi compagni, amici che restate,

le verità sociali da forti propagate:

e questa è la vendetta.

che noi vi domandiam,

e questa è la vendetta che noi vi domandiam.

Ma tu che ci discacci con una vil menzogna,

repubblica borghese, un dì ne avrai vergogna

ed ora t’accusiamo in faccia all’avvenir,

ed ora t’accusiamo in faccia all’avvenir.

Scacciati senza tregua,

andrem di terra in terra a predicar la pace

ed a bandir la guerra: la pace tra gli oppressi,

la guerra agli oppressor, la pace tra gli oppressi,

la guerra agli oppressor.

Elvezia, il tuo governo schiavo d’altrui si rende,

di un popolo gagliardo le tradizioni offende

e insulta la leggenda del tuo Guglielmo Tell,

e insulta la leggenda del tuo Guglielmo Tell.

Addio, cari compagni, amici luganesi, addio,

bianche di neve montagne ticinesi,

i cavalieri erranti son trascinati al nord,

e partono cantando con la speranza in cor.

Addio, Lugano bella, o dolce terra mia,

scacciati senza colpa

gli anarchici van via

e partono cantando colla speranza in cor,

e partono cantando colla speranza in cor.

Ed è per voi sfruttati, per voi lavoratori,

che siamo ammanettati al par dei malfattori;

eppur la nostra idea non è che idea d’amor,

eppur la nostra idea non è che idea d’amor.

Anonimi compagni, amici che restate,

le verità sociali da forti propagate:

è questa la vendetta.

che noi vi domandiam,

è questa la vendetta che noi vi domandiam.

Ma tu che ci discacci con una vil menzogna,

repubblica borghese, un dì ne avrai vergogna

ed oggi t’accusiamo di fronte all’avvenir,

ed oggi t’accusiamo di fronte all’avvenir.

Banditi senza tregua, andrem di terra in terra

a predicar la pace ed a bandir la guerra:

la pace tra gli oppressi, la guerra agli oppressor,

la pace tra gli oppressi, la guerra agli oppressor.

Elvezia, il tuo governo schiavo d’altrui si rende,

di un popolo gagliardo le tradizioni offende

e insulta la leggenda del tuo Guglielmo Tell,

e insulta la leggenda del tuo Guglielmo Tell.

Addio, cari compagni, amici luganesi, addio,

bianche di neve montagne ticinesi,

i cavalieri erranti son trascinati al nord,

i cavalieri erranti son trascinati al nord.

До побачення, прекрасний Лугано,

о милий благочестивий край,

вигнати без вини

анархісти йдуть геть

і вони йдуть співати

з надією в серці,

і вони йдуть співати

з надією в серці.

І це для вас експлуатується,

для вас, працівники,

що ми закуті в наручники

як лиходії;

але наша ідея - це лише ідея кохання,

але наша ідея - це лише ідея кохання.

Анонімні товариші, друзі, які залишилися,

пропаговані сильні соціальні істини:

а це помста.

що ми вас просимо,

і це помста, яку ми просимо від вас.

Але ти, що відкидаєш нас підлою брехнею,

буржуазна республіка, колись тобі буде соромно

і зараз ми звинувачуємо вас перед обличчям майбутнього,

а зараз ми звинувачуємо вас перед обличчям майбутнього.

Вигнати без перепочинку,

ми будемо ходити від землі до землі, щоб проповідувати мир

і заборонити війну: мир між пригнобленими,

війна проти гнобителів, мир між пригнобленими,

війна проти гнобителів.

Ельвезія, твій уряд стає рабом інших,

традиції енергійного народу ображають

і ображає легенду вашого Вільяма Телля,

і ображає легенду вашого Вільгельма Телля.

До побачення, дорогі товариші, друзі Лугано, до побачення,

білосніжні гори Тічино,

мандрівних лицарів тягнуть на північ,

і відходять, співаючи з надією в серці.

Прощай, прекрасний Лугано, мій милий край,

вигнати без вини

анархісти йдуть геть

і вони йдуть співаючи з надією в серцях,

і відходять, співаючи з надією в серці.

І його експлуатують для вас, для вас, працівників,

що ми закуті в наручники, як лиходії;

але наша ідея не що інше, як ідея кохання,

але наша ідея є не що інше, як ідея кохання.

Анонімні товариші, друзі, які залишилися,

пропаговані сильні соціальні істини:

це помста.

що ми вас просимо,

це помста, яку ми просимо від вас.

Але ти, що відкидаєш нас підлою брехнею,

буржуазна республіка, колись тобі буде соромно

і сьогодні ми звинувачуємо вас у майбутньому,

і сьогодні ми звинувачуємо вас у майбутньому.

Бандити без передишки підемо від землі до землі

проповідувати мир і виганяти війну:

мир серед пригноблених, війна з гнобителів,

мир серед пригноблених, війна проти гнобителів.

Ельвезія, твій уряд стає рабом інших,

традиції енергійного народу ображають

і ображає легенду вашого Вільяма Телля,

і ображає легенду вашого Вільгельма Телля.

До побачення, дорогі товариші, друзі Лугано, до побачення,

білосніжні гори Тічино,

мандрівних лицарів тягнуть на північ,

мандрівних лицарів тягнуть на північ.