Escape - Michelle Featherstone

Much to my surprise,

You’ve got that look within your eyes,

And it keeps reeling me in,

Reeling me in.

All I thought before,

Has come a knocking at my door,

And it’s beginning again,

Beginning again.

Every minute that we wait is just a moment that slowly slips away.

Every second that we’re here’s another chance to stay.

I know I should be leaving,

But this familiar feeling is in my way.

It comes so uninvited,

But I don’t even fight it,

There’s no way to escape,

To Escape.

I thought we’d moved beyond this,

I thought we’d taken strides,

And were ahead of the game,

Ahead of the game.

No one ever planned this,

So no one has to worry,

About taking the blame,

Taking the blame.

Every minute that we wait, is just a moment that slowly slips away.

Every second that we’re here’s another chance to stay.

I know I should be leaving,

But this familiar feeling is in my way.

It comes so uninvited,

But I don’t even fight it,

There’s no way to escape.

And we are not accountable,

And we are not responsible,

And this is not controllable.

I know I should be leaving,

But this familiar feeling is in my way.

It comes so uninvited,

But I don’t even fight it,

There’s no way to escape.

I know I should be leaving but this familiar feeling is in my way

It comes so uninvited but I don’t even fight it

There’s no way to escape.

To escape,

Escape.

To escape.

На мій подив,

У тебе такий погляд в очах,

І це затягує мене в себе,

Затягує мене.

Все, що я думав раніше,

У мої двері постукав,

І знову починається,

Початок знову.

Кожна хвилина, яку ми чекаємо, це лише мить, яка повільно вислизає.

Кожна секунда нашого перебування – це ще один шанс залишитися.

Я знаю, що мені потрібно піти,

Але це знайоме відчуття заважає мені.

Він приходить так непрошений,

Але я навіть не борюся з цим,

Немає шляху втекти,

В текти.

Я думав, що ми вийшли за межі цього,

Я думав, що ми зробили кроки,

І були попереду гри,

Попереду гру.

Цього ніхто ніколи не планував,

Тому нікому не турбуватися,

Про брати на себе провину,

Беручи на себе провину.

Кожна хвилина, яку ми чекаємо, це лише мить, яка повільно вислизає.

Кожна секунда нашого перебування – це ще один шанс залишитися.

Я знаю, що мені потрібно піти,

Але це знайоме відчуття заважає мені.

Він приходить так непрошений,

Але я навіть не борюся з цим,

Немає шляху втекти.

І ми не несемо відповідальності,

І ми не несемо відповідальності,

І це не контролюється.

Я знаю, що мені потрібно піти,

Але це знайоме відчуття заважає мені.

Він приходить так непрошений,

Але я навіть не борюся з цим,

Немає шляху втекти.

Я знаю, що мав би йти, але це знайоме відчуття заважає мені

Це приходить так незапрошено, але я навіть не борюся з цим

Немає шляху втекти.

В текти,

Втеча.

В текти.