L'acrobata - Michele Zarrillo

C' un mare in silenzio quass№ e rete non ho

Ma cresce il tamburo nel blu e mi lancerІ

E fermano il fiato per me ma li stupirІ

Nel cerchio che poi nel vuoto farІ.

La case la gente le vie lontane laggi№

Gli errori degli uomini qui non contano pi№

La soglia del male che in noi io supererІ

E fino in platea ti raggiungerІ.

Amore che devo inventare

Io come i poeti e gli uccelli qui in terra equilibrio non ho

Ma il cuore mi spinge a rischiare

E su questo filo attaccato alla luna ogni sera vivrІ

Morendo davanti ai tuoi occhi e al tuo seno mi libererІ

Nel volo che so.

Accarezzo il tuo grano e poi su nell’immensit

Qualunque promessa sar pi№ vera da qua

Per lunghi secondi finch© dimenticherІ

Che un uomo quass№ restare non puІ.

Amore che devo inventare

Io come i bambini e gli acrobati a terra un mio senno non ho

Ma il cuore mi spinge a rischiare

E su questo trapezio che passa ogni sera e non torna mai pi№

E che tenerezza afferrarti le mani, portarti nel blu

E non scendere pi№

Ђ¦ Perdonami questa bugia pi№ grande di noi

ma come vorrei

portarti lass№

non scendere pi№ Ђ¦ non scendere pi№

Тут нагорі тихе море, а в мене немає сітки

Але барабан росте в блакиті і він мене кине

І вони зупиняють дихання для мене, але це їх вразить

У колі, яке я потім зроблю в порожнечі.

Там живуть люди на далеких вулицях

Чоловічі помилки тут вже не мають значення

Поріг зла, який я подолаю в нас

І до глядачів я приєднаюся до вас.

Любов, яку я маю вигадати

Як поети й птахи, я не маю рівноваги тут, на землі

Але серце спонукає мене ризикувати

І на цій нитці, прикріпленій до місяця, я буду жити кожен вечір

Смерть на твоїх очах і на твоїх грудях звільнить мене

У польоті знаю.

Я песту твоє зерно, а потім у неосяжність

Будь-які обіцянки звідси будуть більш правдивими

Довгі секунди, поки він не забуде

Що чоловік тут, нагорі, не може залишитися.

Любов, яку я маю вигадати

Я, як діти й акробати на землі, не розумію свого

Але серце спонукає мене ризикувати

І на цій трапеції, яка щовечора проходить і більше не повертається

А яка ніжність схопити твої руки, забрати тебе в блакить

І не спускайся більше

... Пробачте мені цю брехню більшу за нас

але як хотілося б

відвези тебе туди

не спускайся більше… не спускайся більше