Le prince en otage - Michel Polnareff

Quand mon esprit est comme un jour d’orage

Quand la vie me prend la gorge

Quand je m’ennuie quand je suis comme un prince en otage

Que ne vient rclamer personne

Je me rend lger je ne pse plus un gramme

Et je m’en vais dans le ciel, alors ma vue est belle

J’ai le cњur lger je ne verse pas une larme

Et je suis dans les toiles, alors je n’ai plus mal

Je plane et j’oublie la terre et les drames

Et je me promne et je flne

Quand c’est la fin et que je prends mes bagages

Et pourtant comme je t’aime encore

Quand je sais bien que je vis comme un chafaudage

Qui ne tient plus que par un bord

Je me rend lger je ne pse plus un gramme

Et je m’en vais dans le ciel, alors ma vue est belle

J’ai le cњur lger je ne verse pas une larme

Et je suis dans les toiles, alors je n’ai plus mal

Je plane et j’oublie la terre et les drames

Et je me promne et je flne

Et quand la vie est revenue en cage

Et que je sens courir l’automne

Quand je me this que je suis comme ce prince en otage

Je ne viens rclamer personne

Je me rend lger je ne pse plus un gramme

Et je m’en vais dans le ciel, alors ma vue est belle

J’ai le cњur lger je ne verse pas une larme

Et je suis dans les toiles, alors je n’ai plus mal

Je plane et j’oublie la terre et les drames

Et je me promne et je flne

Et j’oublie la terre et les drames

Et je me promne et je flne

Et j’oublie la terre et je me promne et j’oublie la terre.

Коли мій розум, як бурхливий день

Коли життя схоплює мене за горло

Коли мені нудно, коли я як принц-заручник

Про що ніхто не приходить

Я роблю себе легким, я більше не важу ні грама

А я йду до неба, тож мій вид прекрасний

Я легкий, я не проливаю сльози

А я в павутині, тож мені вже не боляче

Я витаю і забуваю землю і драми

І я гуляю і гуляю

Коли все закінчиться, і я заберу свої сумки

І все-таки як я все ще люблю тебе

Коли я добре знаю, що живу як риштування

Це тримається лише за один край

Я роблю себе легким, я більше не важу ні грама

А я йду до неба, тож мій вид прекрасний

Я легкий, я не проливаю сльози

А я в павутині, тож мені вже не боляче

Я витаю і забуваю землю і драми

І я гуляю і гуляю

А коли життя повернулося в клітку

І я відчуваю, як осінь біжить

Коли я кажу собі, що я схожий на цього принца-заручника

Я не прийду ні на кого претендувати

Я роблю себе легким, я більше не важу ні грама

А я йду до неба, тож мій вид прекрасний

Я легкий, я не проливаю сльози

А я в павутині, тож мені вже не боляче

Я витаю і забуваю землю і драми

І я гуляю і гуляю

І я забуваю землю і драми

І я гуляю і гуляю

І я забуваю землю, і я ходжу навколо, і я забуваю землю.