Dame dame - Michel Polnareff

Au premier jour de ma vie

Il y avait une dame, dame, dame, dame, dame

Qui répondait de mon âme

Cette dame, dame, dame, dame, dame

Quand elle se penchait au dessus de moi, ses yeux

Etaient le premier miroir où je pouvais me voir

Elle m’appelait par des noms que

Jamais non jamais, non jamais je n’ai plus entendus depuis

Cette dame, dame, dame, dame, dame

Dame, dame, dame, dame, dame

D’une ardoise et d’une craie, elle fit

Une femme, dame, dame, femme, dame

Qui répondait à mon âme

Cette dame, dame, dame, femme, dame

Elle traça d’abord ce qu’elle appelait

Les lèvres, le cou puis les seins sur lesquels elle insista beaucoup

Elle ébaucha le reste enfin

Disant que tout le bonheur du monde était dans ce dessin

D’une dame, dame, dame, dame, dame

Dame, dame, dame, dame, dame

Et devant ce croquis mon âme

Se pâme, pâme, pâme, pâme, pâme

Mais c’est le modèle que déjà Je réclame

Dame, dame, dame, dame

Il est plus facile en vérité

D’avoir un dessin qu’un modèle, le rêve que la réalité

Le reste me laissait supposer

Qu’il me faudrait bien des années

Pour trouver ce qu’on appelait

Une dame, dame, dame, dame, dame

Dame, dame, dame, dame, dame

Quand son corps blême et maigre fut nu Devant mes yeux je lui dis de partir hors de ma vue

Car il n’avait d’une dame que l'âme

Cet homme femme, dame, dame, femme, dame

Mais pour qui donc me prenez-vous?

Non non, rien en vous ne rappelle le modèle que je cherche

Depuis le beau jour où ma mère m’a dit:

Tout le bonheur du monde est dans ce dessin

D’une dame, dame, dame, dame, dame

Dame, dame, dame, dame, dame

La peur et l’espoir à dix-huit ans se trouvent

Dans la rue des dames, dames, dames, dames

C’est le naufrage de mon pucelage

Dans la rue des dames, dames, dames, dames

Elle m’aborda le sourire en coin

Disant qu’elle était mon dessin et que j'étais tout son bien

A entendre ça l’argent ne coûte rien

Et le matin venu je peux dire que je m’en revins sans rien

Dame, dame, dame, dame, dame

Dame, dame, dame, dame, dame

Je veux aimer qui peut m’aider

Je cherche une dame, dame, dame, dame, dame

Qui peut me dire où trouver, où trouver

Cette dame, dame, dame, dame, dame

Où trouver ces lèvres

Où trouver ces seins

Où trouver ce cou, ces chevilles fines

Qui donnent à la ronde des envies divines

Où est cette dame, dame dame, dame?

Où est cette dame, dame, dame, dame?

Au premier jour de ma vie

Il y avait une dame, dame, dame, dame, dame

Qui répondait de mon âme

Cette dame, dame, dame, dame, dame

Quand elle se penchait au dessus de moi, ses yeux

Etaient le premier miroir où je pouvais me voir

Elle m’appelait par des noms que

Jamais non jamais, non jamais je n’ai plus entendus depuis

Cette dame, dame, dame, dame, dame

Dame, dame, dame, dame, dame

Dame, dame, dame, dame, dame

У перший день мого життя

Була дама, пані, пані, пані, пані

Хто відповів за мою душу

Та леді, леді, леді, леді, леді

Коли вона схилилася наді мною, її очі

Це було перше дзеркало, де я міг побачити себе

Вона називала мене на імена

Ніколи, ні ніколи, ні ніколи, я не чув відтоді

Та леді, леді, леді, леді, леді

Пані, леді, леді, леді, леді

Сланцем і крейдою вона зробила

Жінка, леді, леді, жінка, леді

що відповіло моїй душі

Та леді, леді, леді, жінка, леді

Спочатку вона простежила, що вона дзвонила

Губи, шия, потім груди, на яких вона дуже наполягала

Нарешті вона намалювала решту

Сказав, що все щастя на світі в цьому малюнку

Про леді, леді, леді, леді, леді

Пані, леді, леді, леді, леді

А перед цим замальовкою моя душа

Знепритомніти, знепритомніти, знепритомніти

Але це модель, на яку я вже претендую

Пані, леді, леді, леді

Насправді легше

Мати малюнок, ніж модель, мрію, ніж реальність

Решта залишило мене здогадуватися

Щоб мені знадобилося багато років

Щоб знайти те, що називається

Пані, леді, леді, леді, леді

Пані, леді, леді, леді, леді

Коли її бліде та худе тіло було оголене, я наказав їй піти з поля зору

Бо в нього була лише жіноча душа

Цей чоловік жінка, леді, леді, жінка, леді

Але за кого ти мене приймаєш?

Ні, ні, нічого в тобі не нагадує мені модель, яку я шукаю

З того прекрасного дня, коли мама сказала мені:

Усе щастя світу в цьому малюнку

Про леді, леді, леді, леді, леді

Пані, леді, леді, леді, леді

Страх і надія у вісімнадцять брешуть

На вулиці дам, дам, дам, дам

Це корабельна аварія моєї цноти

На вулиці дам, дам, дам, дам

Вона підійшла до мене з криво посмішкою

Сказала, що вона мій малюнок, і я їй хороша

Почути, що гроші нічого не коштують

А коли настав ранок, можу сказати, що повернувся ні з чим

Пані, леді, леді, леді, леді

Пані, леді, леді, леді, леді

Я хочу любити, хто може мені допомогти

Шукаю леді, леді, леді, леді, леді

Хто підкаже, де знайти, де знайти

Та леді, леді, леді, леді, леді

Де знайти ці губи

Де знайти ці сиськи

Де знайти ту шию, ці тонкі щиколотки

Хто дає круглому божественні бажання

Де та пані, леді, пані?

Де та пані, пані, пані, пані?

У перший день мого життя

Була дама, пані, пані, пані, пані

Хто відповів за мою душу

Та леді, леді, леді, леді, леді

Коли вона схилилася наді мною, її очі

Це було перше дзеркало, де я міг побачити себе

Вона називала мене на імена

Ніколи, ні ніколи, ні ніколи, я не чув відтоді

Та леді, леді, леді, леді, леді

Пані, леді, леді, леді, леді

Пані, леді, леді, леді, леді