The Remembered Visit - Michael Mantler

The summer she was eleven, Drusilla went abroad with her parents

There she climbed endless flights of stairs

She tried to make out the subjects of vast dark paintings

Sometimes she was made ill by curious dishes

She was called upon to admire views

When the weather was bad, she leafed through incomprehensible magazines

One morning her parents, for some reason or other, went on an excursion without

her

After luncheon an acquaintance of the family, Miss Skrim-Pshaw, took Drusilla

to pay a call

They walked to an inn called Le Crapaud Bleu

They were shown into a garden where the topiary was being neglected

Drusilla was told she was going to meet a wonderful old man who had been or

done something lofty and cultured in the dim past

Eventually Mr Crague appeared

He kissed Miss Skrim-Pshaw's hand, and she presented Drusilla to him

After they had sat down, Drusilla saw that Mr Crague wore no socks

He and Miss Skrim-Pshaw mentioned a great many people who had done things in

their conversation

Tea was brought;

it was nearly colourless, and there was a plate of

crystallized ginger

Mr Crague asked Drusilla if she liked paper

He said he would have liked to show her his albums filled with beautiful pieces

of it, but they were upstairs in his room

Drusilla promised when she got home to send him some insides of envelopes she

had saved

Miss Skrim-Pshaw said it was time they made their adieux

On the way back a few drops of rain fell.

Somehow Drusilla was hungrier than

she had been before tea

Days went by

Weeks went by

Months went by

Years went by.

Drusilla was still inclined to be forgetful

One day something reminded her of her promise to Mr Crague

She began to hunt for the envelope-linings in her room

On a sheet of newspaper at the bottom of a drawer she read that Mr Crague had

died the autumn after she had been abroad

When she found the pretty pieces of paper, she felt very sad and deglectful

The wind came and took them through an open window;

she watched them blow away

Влітку, коли їй було одинадцять, Друзілла разом з батьками виїхала за кордон

Там вона піднімалася нескінченними сходами

Вона намагалася розрізнити сюжети величезних темних картин

Іноді їй стало погано від курйозних страв

Її закликали милуватися поглядами

Коли була погана погода, вона гортала незрозумілі журнали

Одного ранку її батьки з якихось причин поїхали на екскурсію

її

Після обіду знайома сім’ї міс Скрим-Пшоу взяла Друзіллу

щоб оплатити дзвінок

Вони пішли до корчми під назвою Le Crapaud Bleu

Їх показали в сад, де топіарії занедбали

Друзілі сказали, що вона збирається зустрітися з чудовим старим, який був або

зробив щось високе й культурне в смутному минулому

Зрештою з’явився містер Крейг

Він поцілував руку міс Скрім-Пшоу, і вона представила Друзіллу

Після того, як вони сіли, Друзілла побачила, що містер Крейг не носив шкарпеток

Він і міс Скрім-Пшоу згадали багато людей, які щось зробили

їхню розмову

Принесли чай;

він був майже безбарвним, і там була тарілка

кристалізований імбир

Містер Крейг запитав Друзілу, чи любить вона папір

Він сказав, що хотів би показати їй свої альбоми, наповнені красивими творами

але вони були нагорі в його кімнаті

Друзілла пообіцяла, коли прийде додому, надіслати йому нутрощі конвертів

врятував

Міс Скрім-Пшоу сказала, що настав час їм прощатися

На зворотному шляху випало кілька крапель дощу.

Чомусь Друзілла була голодніша

вона була до чаю

Минали дні

Минали тижні

Минали місяці

Минали роки.

Друзілла все ще була схильна бути забудькою

Одного разу щось нагадало їй про її обіцянку містеру Крейгу

Вона почала шукати підкладки для конвертів у своїй кімнаті

На аркуші газети внизу шухляди вона прочитала, що містер Крейг

померла восени після того, як була за кордоном

Коли вона знайшла гарні папірці, їй стало дуже сумно й приємно

Налетів вітер і заніс їх у відкрите вікно;

вона спостерігала, як вони здуваються