The Doubtful Guest - Michael Mantler, Jack Bruce, Rick Fenn

When they answered the bell on that wild winter night

There was no one expected-and no one in sight

Then they saw something standing on top of an urn

Whose peculiar appearance gave them quite a turn

All at once it leapt down and ran into the hall

Where it chose to remain with its nose to the wall

It was seemingly deaf to whatever they said

So at last they stopped screaming, and went off to bed

It joined them at breackfast and presently ate

All the syrup and toast, and part of a plate

It wrenched off the horn from the new gramophone

And could not be persuaded to leave it alone

It betrayed a great liking for peering up flues

And for peeling the soles of its white canvas shoes

At times it would tear out whole chapters from books

Or put roomfuls of pictures askew on their hooks

Every Sunday it brooded and lay on the floor

Inconveniently close to the drawing-room door

Now and then it would vanish for hours from the scene

But alas, be discovered inside a tureen

It was subject to fits of bewildering wrath

During which it would hide all the towels from the bath

In thenight through the house it would aimlessly creep

In spite of the fact of its being asleep

It would carry off objects of which it grew fond

And protect them by dropping them into the pond

It came seventeen years ago-and to this day

It has shown no intention of going away

Коли вони відповіли на дзвінок тієї дикої зимової ночі

Ніхто не очікував і нікого не бачив

Потім вони побачили, що щось стоїть на верхі урни

Чия особлива зовнішність викликала у них неабиякий оборот

Враз він стрибнув і побіг у зал

Там, де він вибрав залишитися, притулившись носом до стіни

Здавалося б, він був глухим до того, що вони говорили

Тож нарешті вони перестали кричати й лягли спати

Воно приєдналося до них під час сніданку і зараз з’їло

Весь сироп і тости, а також частина тарілки

Це вирвало ріжок з нового грамофона

І не вдалося переконати залишити це в спокої

Це видавало велику симпатію до перегляду димоходів

І для очищення підошви білих парусинових черевиків

Іноді це виривало з книг цілі розділи

Або розмістіть повну кімнату картинок на гаках

Кожної неділі воно замріло й лежало на підлозі

Незручно біля дверей у вітальню

Час від часу воно зникало з місця події на години

Але, на жаль, вас відкриють у субниці

Воно було піддане приступам збитого гніву

Під час якого він приховає всі рушники з ванни

Вночі по дому він безцільно повзає

Незважаючи на те, що він спить

Він брав би об’єкти, які йому подобалися

І захищайте їх, кидаючи їх у ставок

Це сталося сімнадцять років тому – і донині

Він не продемонстрував намір виходити