Mi Vicio Más Grande - Banda El Recodo De Cruz Lizarraga, Gerardo Ortiz

Hay que darle gusto al gusto mientras pueda,

destapando botes y también botellas.

Para andar contento no le busco tanto,

no me importa si es un antro, en un yate o la banqueta.

Las derrotas y caídas me han marcado,

pero cada vez me levanto más bravo.

Aquí vengo, traigo lumbre, no me dejo,

los consejos de mi viejo nunca se me han olvidado.

Yo arremango y gozo la vida,

pa' que no me cuenten ni me echen mentiras.

Seguido me enfiesto con lo que acelere,

doy gracias a Dios por tan lindos placeres.

No todo es el jale, por eso disfruto,

Pues de vez en cuando hay que darse un buen gusto,

Si el dinero es mío, no quieran mandarme

porque ser alegre, es mi vicio más grande.

(Y hay que darle gusto al gusto pariente, porue vida sólo hay una oiga, seguro!

Iuu!)

Las derrotas y caídas me han marcado,

pero cada vez me levanto más bravo.

Aquí vengo, traigo lumbre, no me dejo,

los consejos de mi viejo nunca se me han olvidado.

Yo arremango y gozo la vida,

pa' que no me cuenten ni me echen mentiras.

Seguido me enfiesto con lo que acelere,

doy gracias a Dios por tan lindos placeres.

No todo es el jale, por eso disfruto,

Pues de vez en cuando hay que darse un buen gusto,

Si el dinero es mío, no quieran mandarme

porque ser alegre, es mi vicio más grande.

Ви повинні догодити смаку, поки можете,

відкривання банок, а також пляшок.

Щоб бути щасливим, я його не так багато шукаю,

Мені байдуже, клуб це, на яхті чи на тротуарі.

Поразки і падіння відмітили мене,

але щоразу я прокидаюся все більш злий.

Ось я прийшов, я несу світло, я не відходжу,

Я ніколи не забув поради свого старого.

Я засучу рукави і насолоджуюся життям,

Щоб мені не казали і не брехали.

Я часто злюся на те, що прискорює,

Я дякую Богу за такі прекрасні насолоди.

Не все тягне, тому мені подобається,

Ну, час від часу треба давати собі гарний смак,

Якщо гроші мої, не хочеш надсилати мені

тому що бути життєрадісним – мій найбільший порок.

(І ви повинні догодити відносному смаку, адже життя тільки одне, ей, точно!

Ого!)

Поразки і падіння відмітили мене,

але щоразу я прокидаюся все більш злий.

Ось я прийшов, я несу світло, я не відходжу,

Я ніколи не забув поради свого старого.

Я засучу рукави і насолоджуюся життям,

Щоб мені не казали і не брехали.

Я часто злюся на те, що прискорює,

Я дякую Богу за такі прекрасні насолоди.

Не все тягне, тому мені подобається,

Ну, час від часу треба давати собі гарний смак,

Якщо гроші мої, не хочеш надсилати мені

тому що бути життєрадісним – мій найбільший порок.