Tree - MezzoSangue

A piedi nudi nella pioggia

Che per terra come pediluvi

Ululando sotto pleniluni come fieri lupi

Certi sogni sembrano l’oceano, altri più paludi

È tutto frutto di quello che sudi

Dice che qua pregano perché credono aiuti

La verità è una cena: va servita in piatti crudi

Frà, per quanto ti disgusti devi spingerti a finirla

E il fatto non è mai mandarla giù ma è digerirla

Non possono deluderti se non ti illudi o illuderti se già deludi

Perché impari che ad andare in basso siamo bravi tutti

Sanno quanto certo male aiuti

Che se butti a terra un seme quello cresce e poi da frutti

M’hanno messo nella merda e ha fatto da concime e a volte

Ho lacrime di rima ad annaffiare la mia sorte

Mia madre m’ha mostrato che vuol dire essere forte

Che una luce brilla tanto più quanto più in torno è notte, notte, notte

Ho toccato il fondo

Non respiravo più

Ombre guardano la chioma ma non sanno le radici quanto vanno giù

Ho toccato il fondo

Non respiravo più

Ombre guardano la chioma ma non sanno le radici quanto vanno giù

Il mondo è una prigione: la tua libertà è all’interno

Un tempo non so dove c’era il sole prima dell’inverno

Uno come me batte mulini a vento

Uno come me c'è grazie a cose che non vanno per il giusto verso

Il mondo è una prigione: la tua libertà è all’interno

Un tempo non so dove c’era il sole prima dell’inverno

Uno come me batte mulini a vento

Uno come me c'è grazie a cose che non vanno per il giusto verso

Datti il permesso di sbagliare, vai

Senza sentieri come camminassi in mare

Sarà tempo al tempo, cambierai le idee su ciò che dici

Il vento staccherà le foglie ma non strappa le radici

Dopo dimmi che resisti al mare, bro, che non ti perdi

Questi nuovi artisti non parlano di borse, parlano di pezzi

Dice «meglio soli che male accompagnati»

Pensi a volte male accompagnati è in compagnia di se stessi

Devo darmi da fare appresso al dinero

Messo in cattività fra gabbie senza sbarre sotto un cielo nero

Gambe in spalla me ne andrei domani sul serio

È che non ho abbastanza palle per fregarmene davvero

Sclero appresso a un altro testo

Un posto che non ho mai visto

A volte quando scrivo bevo

E il primo è il peggior vizio

Devo darmi un tono, scegliere un lavoro e dirti che mi preme

Mettere famiglia e dare in pasto i miei figli alle iene

Ho toccato il fondo

Non respiravo più

Ombre guardano la chioma ma non sanno le radici quanto vanno giù

Ho toccato il fondo

Non respiravo più

Ombre guardano la chioma ma non sanno le radici quanto vanno giù

Il mondo è una prigione: la tua libertà è all’interno

Un tempo non so dove c’era il sole prima dell’inverno

Uno come me batte mulini a vento

Uno come me c'è grazie a cose che non vanno per il giusto verso

Il mondo è una prigione: la tua libertà è all’interno

Un tempo non so dove c’era il sole prima dell’inverno

Uno come me batte mulini a vento

Uno come me c'è grazie a cose che non vanno per il giusto verso

Per il giusto verso

Per il giusto verso

Un tempo c’era il sole, il cielo prima dell’inferno

Per il giusto verso

Per il giusto verso

Per il giusto verso

Босоніж під дощем

Які на землі як ванночки для ніг

Виє в повні, як горді вовки

Одні мрії здаються океаном, інші більше болотами

Це все результат того, що ви потієте

Каже, що тут моляться, бо вірять, що це допомагає

Правда вечеря: її треба подавати в сирих стравах

Брате, як тобі огидно, ти мусиш наполягати, щоб закінчити

І справа в тому, що ніколи не ковтаєш, а перетравлюєш

Вони не можуть вас розчарувати, якщо ви не обманюєте себе або обманюєте себе, якщо ви вже розчаровуєте

Тому що ви дізнаєтеся, що ми всі добре вміємо спускатися

Вони знають, як погано це допомагає

Що якщо кинути зерно на землю, воно виросте, а потім принесе плоди

Вони кинули мене в лайно, і це були добрива, а іноді

У мене є сльози рими, щоб полити свою долю

Мама показала мені, що це означає бути сильним

Чим більше світить світло, тим більше навколо нього ніч, ніч, ніч

Я досяг дна

Я більше не дихав

Тіні дивляться на волосся, але не знають коріння, коли вони опускаються

Я досяг дна

Я більше не дихав

Тіні дивляться на волосся, але не знають коріння, коли вони опускаються

Світ - це в'язниця: твоя свобода всередині

Колись я не знаю, де було сонце до зими

Хтось, як я, б'є вітряки

Хтось, як я, є завдяки речам, які йдуть не так, як слід

Світ - це в'язниця: твоя свобода всередині

Колись я не знаю, де було сонце до зими

Хтось, як я, б'є вітряки

Хтось, як я, є завдяки речам, які йдуть не так, як слід

Дозволь собі помилятися, іди

Без доріжок, як у морі

Буде час від часу, ти зміниш свою думку щодо того, що говориш

Вітер відриває листя, але не рве коріння

Тоді скажи мені, брате, ти чиниш опір морю, щоб не заблукати

Ці нові художники говорять не про сумки, вони говорять про штуки

Він каже: «краще на самоті, ніж у поганому супроводі»

Іноді вам здається, що вас погано супроводжує в оточенні вас самих

Я маю зайнятися грошима

Спіймані в неволі в безплідних клітках під чорним небом

Ноги на плечі я б справді пішов завтра

У мене просто не вистачає м’ячів, щоб дійсно турбуватися

Склеро за іншим текстом

Місце, яке я ніколи не бачив

Іноді, коли я пишу, я п'ю

І перший – найгірший порок

Мені потрібно пом’якшити, вибрати роботу і сказати тобі, що мені не байдуже

Створити сім’ю і годувати своїх дітей гієнам

Я досяг дна

Я більше не дихав

Тіні дивляться на волосся, але не знають коріння, коли вони опускаються

Я досяг дна

Я більше не дихав

Тіні дивляться на волосся, але не знають коріння, коли вони опускаються

Світ - це в'язниця: твоя свобода всередині

Колись я не знаю, де було сонце до зими

Хтось, як я, б'є вітряки

Хтось, як я, є завдяки речам, які йдуть не так, як слід

Світ - це в'язниця: твоя свобода всередині

Колись я не знаю, де було сонце до зими

Хтось, як я, б'є вітряки

Хтось, як я, є завдяки речам, які йдуть не так, як слід

За правильний шлях

За правильний шлях

Було колись сонце, небо перед пеклом

За правильний шлях

За правильний шлях

За правильний шлях