Was Home - Metalium

So, this is goodbye while I’m watching the curtains fall

I’ve reached the point of going nowhere faith turned to despair

Still I hear those words «as one forever»

Lies kept haunting me a lifetime

Filled my heart of stone with broken dreams

Died

Horizon of wasted shining

Illusions were blinding

Gonna find my way home

Illusion buried, the past now carved in stone

On my way home

So close, but still so far, I’m grieving

The end for all to see in me

Why do we ever fail in times

Sorrow is the hatred of mankind

Memories guiding me to a sign

The way will carry on my friend

Oh

Horizon of wasted shining …

Should have known better in all these years

Captured moments filled with lonely tears

In our souls and in our minds scars remaining

Let there be a time of trust and faith

Let our dreams awake

Horizon of wasted shining …

Horizon of wasted shining …

Oh, oh no

Illusions buried

Отже, це до побачення, поки я дивлюся, як опускаються штори

Я дійшов до точки, коли віра перетворилася на відчай

Все-таки я чую ці слова «як одна назавжди»

Брехня переслідувала мене все життя

Наповнив моє кам’яне серце розбитими мріями

Помер

Горизонт марного блиску

Ілюзії були сліпучими

Я знайду дорогу додому

Ілюзія похована, минуле тепер висічене в камені

На шляху додому

Так близько, але все ще так далеко, я сумую

Кінець, який усі бачать у мені

Чому ми коли зазнаємо невдач

Смуток — це ненависть до людства

Спогади, які ведуть мене до знака

Шлях продовжиться мій друг

о

Горизонт марного блиску…

Треба було знати краще за всі ці роки

Зафіксовані моменти, наповнені самотніми сльозами

В наших душах і в нашій свідомості залишилися шрами

Нехай настане час довіри та віри

Нехай прокинуться наші сни

Горизонт марного блиску…

Горизонт марного блиску…

О, о ні

Поховані ілюзії