Peur de Rien - Merzhin

Lorsque le soleil fût tombé que les astres pointèrent leur nez

L’agitation avait cessé, il n’hésita plus à se montrer

C'était un vieil homme céciteux considéré comme simplet

Seulement toute chose il savait béni qu’il était des cieux

Cet ermite vivait caché à l’abri du temps des regrets

Dans une grotte au sol ensablé muni d’une palette pour meubler

Prends le bon chemin

Ne marche pas dans l’ombre

Suis ton instinct

Et n’aies peur de rien

Plus jamais de chagrin

Regardes au lointain

Imagines toi demain

Et ne changes plus rien

Alors que tous les soirs il sortait pour attendre le garçon

Que les dieux lui avaient confié pour remplir sa mission

Cet enfant arriva, du savoir de l’ermite hérita

Le vieil homme alors lui parla, comme au fils qu’il n’avait pas

La mort me poursuit mon enfant et j’en suis bien content

Je n’ai plus rien à faire ici, plus haut je vais poursuivre ma vie

Prends le bon chemin

Ne marche pas dans l’ombre

Suis ton instinct

Et n’aies peur de rien

Plus jamais de chagrin

Regardes au lointain

Imagines toi demain

Et ne changes plus rien

Le regard portant au loin, il meurt sur un lit écrin

Je cherche un sens à ses mimes, lui qui ne peut me parler

La magie de ce qu’il voit me fascine et personne ne me comprend

Plus haut je crois qu’il est appelé, oui partir je dois le laisser

Plus jamais à la dérive, la lumière nous parviendra

Nous serons tous illuminés et plus de place pour l’ombre

Prends le bon chemin

Ne marche pas dans l’ombre

Suis ton instinct

Et n’aies peur de rien

Plus jamais de chagrin

Regardes au lointain

Imagines toi demain

Et ne changes plus rien

Коли сонце зайшло, визирнули зірки

Метушня вщухла, він уже не вагався показати себе

Це був сліпий старий, якого вважали простаком

Тільки все, що він знав, благословляло, що він з небес

Цей відлюдник жив захований від часу жалю

У печері з піщаною підлогою з піддоном для оздоблення

брати правильний шлях

Не ходіть у тіні

слідувати своїм інстинктам

І нічого не бійся

Немає більше смутку

Озирнись

уявіть себе завтра

І нічого не змінюй

При цьому щовечора він виходив чекати хлопчика

Що боги довірили йому виконати свою місію

Прийшла ця дитина, знання відлюдника успадкували

Тоді старий заговорив з ним, як із сином, якого у нього не було

Смерть переслідує мене, моя дитина, і я дуже щасливий

Мені тут більше нічого робити, вище я продовжу своє життя

брати правильний шлях

Не ходіть у тіні

слідувати своїм інстинктам

І нічого не бійся

Немає більше смутку

Озирнись

уявіть себе завтра

І нічого не змінюй

Дивлячись убік, він помирає на ліжку скриньки

Я шукаю сенс у його пантомімах, того, хто не може зі мною розмовляти

Магія того, що він бачить, захоплює мене, і ніхто мене не розуміє

Чим вище, я вважаю, це називається, так іди, я мушу це залишити

Ніколи більше не дрейфуйте, світло досягне нас

Ми всі будемо освітлені і не буде більше місця для тіні

брати правильний шлях

Не ходіть у тіні

слідувати своїм інстинктам

І нічого не бійся

Немає більше смутку

Озирнись

уявіть себе завтра

І нічого не змінюй