Soleil Blanc - Merzhin

A la croisée des regards, je t’ai vu eau ténébreuse.

Tes reflets d’argent illuminaient mon visage blême.

Du haut d’un parapet de pierre qui, jadis, eu l’affront de t’enjamber;

J’ai scruté ton ardeur millénaire cette fois encore tu ne t’es pas arrêté.

Depuis longtemps c’est le soleil blanc que tu as choisi,

Rejeté par un autre qui ne te voulait pour ami.

La fierté et l’orgueil suintent de tes murs.

Ne vole pas trop haut ou l’air te manquera, je te le jure!

Ecoute moi lorsque ma voie, de temps en temps, s'éléve.

Ne laisse pas mes mots s'échapper dans l’air qui les soulève.

Mais fais les tiens ils t’eviterons des instants de déraison,

Alors je te promets, le temps de toi n’aura jamais raison!

Depuis longtemps c’est le soleil blanc que tu as choisi,

Rejeté par un autre qui ne te voulait pour ami.

La fierté et l’orgueil suintent de tes murs.

Ne vole pas trop haut ou l’air te manquera, je te le jure!

На роздоріжжі я побачив тебе темну воду.

Твої срібні відблиски осяяли моє бліде обличчя.

З вершини кам’яного парапету, який колись мав образу переступити через вас;

Я уважно розглядав твій тисячолітній запал, і цього разу ти не зупинився.

Ти давно обрав біле сонце,

Відхилено іншим, хто не хотів, щоб ти був другом.

З твоїх стін сочиться гордість і зарозумілість.

Не літайте надто високо, інакше ви пропустите повітря, клянусь!

Почуй мене, коли мій голос час від часу підвищується.

Не дозволяйте моїм словам вирватися в повітря, яке їх піднімає.

Але зроби своє, вони врятують тобі хвилини нерозумності,

Тож я обіцяю вам, що ваш час ніколи не прийде!

Ти давно обрав біле сонце,

Відхилено іншим, хто не хотів, щоб ти був другом.

З твоїх стін сочиться гордість і зарозумілість.

Не літайте надто високо, інакше ви пропустите повітря, клянусь!