Dernier Soupir - Merzhin

Il n’aurait pas fallu beaucoup de temps

Et j’aurais vécu plus avant

Un peu de chance, de cadence et de démence

Vous auriez pu me faire défense

Seulement vous m’avez oublié

J’ai perdu ma vie, mes sens, j’ai sombré

Trop tard, j’ai vu l’acier décoller

Bien à vous ma tête s’est envolée

Longtemps, comme un diable, j’ai combattu

Mais je n’ai pu abuser de cette vertu

L’ennemi, de mon chef, s’est emparé

Sûrement pour en faire un… joli trophée

Comme une rivière mon sang a inondé

Leurs mains salies sans aucun regret

Une dame en noir m’a fait frémir

En me soutirant mon… dernier soupir

Oh dernier soupir

Ma carcasse au soleil s’est mise à pourrir

Attendant les vautours pour la rafraîchir

J’ai scruté mon corps inerte et vide

Avant de m'élancer, pur et avide

J’ai plané sur une route pure et cristalline

Pensant au chagrin de Mitrilin

Cette fleur à peine éclose, déjà tourmentée

Par le cruel plaisir du joug guerrier

Pour moi un monde satin s’est entrouvert

J’ai oublié très vite le goût amer

D’une défaite à qui j’ai fait créance

De tous les droits de mon existence

Cette vie-là était bête à mourir

Aujourd’hui je n’suis plus «en devenir»

Devation m’a pris comme son enfant

Ce qui vous fallait c'était perdre mon temps

Oh perdre mon temps

Un peu de chance

De cadence

Et de démence

Et de démence

Un peu de chance

Et de cadence

Et de démence, oh…

De démence

Un peu de chance

Et de cadence

Et de démence, oh…

De démence

Un peu de chance

Et de cadence

Et de démence, oh…

De démence

Це не зайняло б багато часу

І я б прожив довше

Трохи удачі, каденції та божевілля

Ти міг мене захистити

Тільки ти мене забув

Я втратив своє життя, свої почуття, я затонув

Занадто пізно я побачив, як сталь злетіла

Добре тобі, моя голова відлетіла

Довго, як диявол, бився

Але я не міг зловживати цією чеснотою

Ворог сам по собі схопив

Звісно, ​​щоб це був... гарний трофей

Як ріка моя кров залила

Їхні брудні руки без жодного жалю

Жінка в чорному змусила мене здригнутися

Малюю свій... останній подих

О останній подих

Моя тушка на сонці почала гнити

Чекаючи, поки гриф освіжить її

Я дивився на своє інертне порожнє тіло

Перед тим, як я витаю, чистий і жадібний

Я злетів на чисту, кришталеву дорогу

Думаючи про горе Митриліна

Ця ледь зацвіла квітка, вже замучена

Жорстокою насолодою воїнського ярма

Для мене відкрився атласний світ

Я скоро забув про гіркий смак

Про поразку, якій я повірив

З усіх прав мого існування

За це життя було дурно вмирати

Сьогодні я більше не «у процесі становлення»

Відданість прийняла мене за свою дитину

Те, що тобі було потрібно, це даремно витрачати мій час

О, марную час

Трохи удачі

Каденція

І деменція

І деменція

Трохи удачі

І каденція

І деменція, о...

Деменція

Трохи удачі

І каденція

І деменція, о...

Деменція

Трохи удачі

І каденція

І деменція, о...

Деменція