The Silver Ghost - Merle Haggard, The Strangers

On a cold and rainy night I was sittin' in the light

Oh my switchman shack of mine post on the mountain

The storms were pretty bad and the telephone was dead

But it was just eleven hours till the dawn.

Then much to my surprice the telegraph jumped in the light

As I read the code I thought could this be true

The train was on its way headed up to mountain grade

But she didn’t have no engineer or crew.

At the other switch they tried to put her on the mountain side

But she kept on coming up the mountain grade

But I quickly dowse the light to try to see into the night

Maybe I could spot her headlight in the rain.

She was poundin' down below I could hear her whistle blow

And I thought Lord that’s a high and mournful sound

Then the telegraph again there’s a caving in the mine

And the hundred men have burried neath the ground.

Lord, she’s coming now I see her round the bend and straight at me

And her ballet is glowin' red as coal in hell

The headlinght switchin' wide searchin' all the mountain side

But the only sound she’s making it’s a wail.

Then I recognized the train by the number and the name

It’s from miners Silver Ghost 0−40−1

Then she vanished up the track by the lonely swutchman shack

Like a mother who was looking for her son.

Now I heard the story how an engine went to glory

Over fifty years ago in the same line

It was steaming for the caving there were men needed saving

But it missed the curve in trestle near the mine.

And every now and then you’ll hear a whistle on the wind

It’s from mountail slides where many men’re lost

It’s a high and lonely wail and searching up and down the mountain

It’s the train they call the Miners Silver Ghost.

The train they call the Miners Silver Ghost.

The train they call the Miners Silver Ghost…

Холодної й дощової ночі я сидів у світлі

О, мій стрілець, моя посада на горі

Шторм був досить сильний, і телефон був мертвий

Але до світанку залишалося лише одинадцять годин.

Тоді, на мій подив, телеграф засвітився

Читаючи код, я думав, що це правда

Потяг прямував до гірського класу

Але у неї не було ні інженера, ні екіпажу.

На іншому перемикачі вони намагалися помістити її на горі

Але вона продовжувала підходити вгору

Але я швидко вимикаю світло, щоб спробувати зазирнути в ніч

Можливо, я міг би помітити її фару під дощем.

Вона стукала внизу, я чув її свист

І я подумав, Господи, це високий і скорботний звук

Потім знову телеграф – обвал у шахті

І сотня чоловіків зарилася в землю.

Господи, вона прийде зараз, я бачу її за поворотом і прямо на мене

І її балет світиться червоним, як вугілля в пеклі

Верхня частина широко шукає всю сторону гори

Але єдиний звук, який вона видає, — це плач.

Тоді я впізнав потяг за номером і назвою

Це від шахтарів Silver Ghost 0−40−1

Потім вона зникла по доріжці біля самотньої халупи

Як мати, яка шукала сина.

Тепер я почув історію, як двигун досяг слави

Понад п’ятдесят років тому в тій самій лінії

Було жарко для обвалу, там потрібно було рятувати людей

Але він не вийшов із повороту на естакаді біля шахти.

І час від часу ви почуєте свист вітру

Це з гірських гірок, де багато чоловіків загубилися

Це високий і самотній плач і пошук угору і вниз з гори

Це потяг, який вони називають «Срібний привид шахтарів».

Потяг, який вони називають «Срібний привид шахтарів».

Потяг, який вони називають «Срібний привид шахтарів»…