The Coming And The Going Of The Trains - Merle Haggard, The Strangers

I am just an Indian and once this was my land

Now it’s been taking from me by the coming of a white man

And the anger makes my blood run hot and heavy in my veins

Everytime I think about the coming of the trains.

The day was hot and dusty in the year of '69

As we heard the whistle blowing somewhere down the line

That was the year I rode with Frank and Jesse James

As we waited for the coming and the going of the trains.

The drought hit west Texas the ground was cracked and dry

We just had to have some water or our crops would surely die

The railroad shipped this water till we finally got some rain

And I thanked God for the coming and the going of the trains.

I lived behind these iron bars I’m a prisoner doing time

And I’ve heard that midnight freight pass at least the thousand times

And I spent my time a walking to the door and back again

And marking down the coming and the going of the trains.

I’ve always been an engineer and trains’re all I know

Ah they don’t want me anymore and they say that I’m too old

But my cabin at the crossing sorta helps to ease my pain

For I just had to feel the coming and the going of the trains.

The trucks and planes’re faster now and the railroad is too slow

And they just came and told me that my railroad has to go

The hands that built the railroad through sweat and blood and pain

Will sign the final papers of the going of the trains.

And I have seen the coming and the going of the trains…

Я просто індієць, і колись це була моя земля

Тепер це забирає у мене прихід білої людини

І від гніву моя кров гаряча й тяжка в моїх жилах

Кожного разу я думаю про прихід потягів.

День був спекотний і пильний у 69 році

Коли ми почули, як свисток лунає десь по лінії

Це був рік, коли я катався з Френком і Джессі Джеймсами

Поки ми чекали приходу та відходу потягів.

Посуха вразила західний Техас, земля була потріскана і суха

Нам просто потрібно було отримати трохи води, інакше наші посіви неодмінно загинуть

Залізниця доставляла цю воду, поки нарешті не пішов дощ

І я дякую Богу за прихід і відхід потягів.

Я жив за цими залізними ґратами, я в’язень, який тримаю час

І я чув, що опівнічний вантаж пройшов принаймні тисячу разів

І я провів час, ходячи до дверей і назад

І позначати прихід і відхід потягів.

Я завжди був інженером, і потяги – це все, що я знаю

Ах, вони мене більше не хочуть і кажуть, що я занадто старий

Але моя каюта на переїзді як би допомагає послабити мій біль

Бо я просто мусив відчувати прихід і відхід потягів.

Вантажівки й літаки зараз швидші, а залізниця надто повільна

І вони просто прийшли і сказали, що моя залізниця має піти

Руки, які будували залізницю через піт, кров і біль

Підпише підсумкові документи про відправлення поїздів.

І я бачив прихід і відхід потягів…