Venas Abiertas - Mercedes Sosa

Por la blanda arena que lame el mar

Su pequeña huella no vuelve más

Y un sendero solo de pena y silencio llegó

Hasta el agua profunda

Y un sendero solo de penas puras llegó

Hasta la espuma

Sabe Dios que angustia te acompañó

Qué dolores viejos calló tu voz

Para recostarte arrullada en el canto

De las caracolas marinas

La canción que canta en el fondo oscuro del mar

La caracola

Te vas Alfonsina con tu soledad

¿qué poemas nuevos fuiste a buscar?

Y una voz antigua de viento y de mar

Te requiebra el alma

Y la está llamando

Y te vas, hacia allá como en sueños

Dormida Alfonsina, vestida de mar

Cinco sirenitas te llevarán

Por caminos de algas y de coral

Y fosforescentes caballos marinos harán

Una ronda a tu lado

Y los habitantes del agua van a nadar pronto a tu lado

Bájame la lámpara un poco más

Déjame que duerma, nodriza en paz

Y si llama él no le digas que estoy

Dile que Alfonsina no vuelve

Y si llama él no le digas nunca que estoy

Di que me he ido

Te vas Alfonsina con tu soledad

¿qué poemas nuevos fuiste a buscar?

Y una voz antigua de viento y de mar

Te requiebra el alma

Y la está llamando

Y te vas, hacia allá como en sueños

Dormida Alfonsina, vestida de mar

По м’якому піску, що плетить море

Ваш маленький слід більше не повертається

І прийшов шлях лише смутку й тиші

до глибокої води

І прийшов шлях тільки чистих смутків

аж до піни

Бог знає, яка туга вас супроводжувала

Які давні болі твій голос замовк

Легти заколисаний у пісні

З морських раковин

Пісня, що співає на темному дні моря

раковина

Ти залишаєш Альфонсину зі своєю самотністю

Які нові вірші ви пішли шукати?

І стародавній голос вітру і моря

це вимагає вашої душі

І він їй дзвонить

А ти йди, туди, як у снах

Альфонсина спить, одягнена як море

П’ять русалочок візьмуть вас

Доріжками водоростей і коралів

А підійдуть і фосфоресцирующие морські коники

Раунд на вашому боці

І мешканці води незабаром підпливуть біля вас

Опусти лампу для мене ще трохи

Дай мені спати, годуй спокійно

І якщо він подзвонить, не кажіть йому, що я тут

Скажіть йому, що Альфонсіна не повернеться

І якщо він подзвонить, ніколи не кажи йому, що я тут

Скажи, що я пішов

Ти залишаєш Альфонсину зі своєю самотністю

Які нові вірші ви пішли шукати?

І стародавній голос вітру і моря

це вимагає вашої душі

І він їй дзвонить

А ти йди, туди, як у снах

Альфонсина спить, одягнена як море