Alfonsina y el Mar - Mercedes Sosa

Por la blanda arena que lame el mar

su pequeña huella no vuelve más,

un sendero solo de pena y silencio llegó

hasta el agua profunda.

Un sendero solo de penas mudas llegó

hasta la espuma.

Sabe Dios que angustia te acompañó

quédolores viejos callótu voz

para recostarte arrullada en el canto

de las caracolas marinas.

La canción que canta en el fondo oscuro

del mar la caracola.

Te vas Alfonsina con tu soledad,

¿quépoemas nuevos fuiste a buscar?

Una voz antigua de viento y de sal

te requiebra el alma

y la estállevando

y te vas hacia allácomo en sueños,

dormida, Alfonsina, vestida de mar.

Cinco sirenitas te llevarán

por caminos de algas y de coral

y fosforescentes caballos marinos harán

una ronda a tu lado.

Y los habitantes del agua van a jugar

pronto a tu lado.

Bájame la lámpara un poco más,

déjame que duerma nodriza en paz

y si llama él no le digas que estoy

dile que Alfonsina no vuelve.

Y si llama él no le digas nunca que estoy,

di que me he ido.

Te vas Alfonsina con tu soledad,

¿quépoemas nuevos fuiste a buscar?

Una voz antigua de viento y de sal

te requiebra el alma

y la estállevando

y te vas hacia allácomo en sueños,

dormida, Alfonsina, vestida de mar.

Alfonsina Y el Mar

Por la blanda arena que lame el mar

su pequeña huella no vuelve más,

un sendero solo de pena y silencio llegó

hasta el agua profunda.

Un sendero solo de penas mudas llegó

hasta la espuma.

Sabe Dios que angustia te acompañó

quédolores viejos callótu voz

para recostarte arrullada en el canto

de las caracolas marinas.

La canción que canta en el fondo oscuro del mar

las caracolas.

Te vas Alfonsina con tu soledad,

¿quépoemas nuevos fuiste a buscar?

Una voz antigua de viento y de sal

te requiebra el alma y la estállevando

y te vas hacia allácomo en sueños,

dormida, Alfonsina, vestida de mar.

Cinco sirenitas te llevarán

por caminos de algas y de coral

y fosforescentes caballos marinos harán

una ronda a tu lado.

Y los habitantes del agua van a jugar

pronto a tu lado.

Bájame la lámpara un poquito más,

déjame que duerma nodriza en paz

y si llama él no le digas que estoy

dile que Alfonsina no vuelve.

Y si llama él no le digas nunca que estoy,

di que me he ido.

Te vas Alfonsina con tu soledad,

¿quépoemas nuevos fuiste a buscar?

Una voz antigua de viento y de sal

te requiebra el alma y la estállevando

y te vas hacia allácomo en sueños,

dormida, Alfonsina, vestida de mar.

По м’якому піску, що плетить море

його маленький слід більше не повертається,

прийшов шлях лише смутку й тиші

до глибокої води.

Прийшла лише дорога німих скорбот

аж до піни.

Бог знає, яка туга вас супроводжувала

що старі печалі заглушили твій голос

лежати заколисаний у пісні

морських раковин.

Пісня, яка співає на темному тлі

від моря раковина.

Ти залишаєш Альфонсину зі своєю самотністю,

Які нові вірші ви пішли шукати?

Старовинний голос вітру і солі

це вимагає вашої душі

і він його носить

і ти йдеш туди, як уві сні,

спить, Альфонсина, одягнена як море.

П’ять русалочок візьмуть вас

вздовж доріжок водоростей і коралів

і фосфоресцентні морські коники підійдуть

раунд на вашому боці.

А мешканці води будуть грати

скоро на вашому боці.

Опусти мені лампу ще трохи,

дай мені спокійно спати медсестрою

І якщо він подзвонить, не кажіть йому, що я тут

скажи йому, що Альфонсіна не повернеться.

І якщо він подзвонить, ніколи не кажи йому, що я тут,

Скажи, що я пішов

Ти залишаєш Альфонсину зі своєю самотністю,

Які нові вірші ви пішли шукати?

Старовинний голос вітру і солі

це вимагає вашої душі

і він його носить

і ти йдеш туди, як уві сні,

спить, Альфонсина, одягнена як море.

Альфонсіна і море

По м’якому піску, що плетить море

його маленький слід більше не повертається,

прийшов шлях лише смутку й тиші

до глибокої води.

Прийшла лише дорога німих скорбот

аж до піни.

Бог знає, яка туга вас супроводжувала

що старі печалі заглушили твій голос

лежати заколисаний у пісні

морських раковин.

Пісня, що співає на темному дні моря

равлики.

Ти залишаєш Альфонсину зі своєю самотністю,

Які нові вірші ви пішли шукати?

Старовинний голос вітру і солі

вона вимагає вашої душі і несе її

і ти йдеш туди, як уві сні,

спить, Альфонсина, одягнена як море.

П’ять русалочок візьмуть вас

вздовж доріжок водоростей і коралів

і фосфоресцентні морські коники підійдуть

раунд на вашому боці.

А мешканці води будуть грати

скоро на вашому боці.

Опусти мені лампу ще трохи,

дай мені спокійно спати медсестрою

І якщо він подзвонить, не кажіть йому, що я тут

скажи йому, що Альфонсіна не повернеться.

І якщо він подзвонить, ніколи не кажи йому, що я тут,

Скажи, що я пішов

Ти залишаєш Альфонсину зі своєю самотністю,

Які нові вірші ви пішли шукати?

Старовинний голос вітру і солі

вона вимагає вашої душі і несе її

і ти йдеш туди, як уві сні,

спить, Альфонсина, одягнена як море.