Константин - MegamasS

Прощай мой друг!

Тебя покину

Я не вернусь к тебе уже

Я ухожу сейчас надолго

Ты знаешь это навсегда

Прости за то, за что б и сам я

Не смог простить бы никогда

Окутав сердце тишиною

Глотая боль ночных тревог (2 р.)

Пес притаился у дороги

Сомнений, не отведав срок

Он ждать остался здесь навечно

Залитый в бронзу

Голову склонив

Почтим того, мой друг

Кто знал — не будет встречи

Навек свои обиды позабыв

Не раз на юг летели птицы

Не раз весною таял снег

Он знал: хозяин возвратится

И в мыслях не держал побег

Окутав сердце тишиною

Глотая боль ночных тревог

Прощай мой друг!

Тебя покину

Я не вернусь…

Прощавай мій друже!

Тебе покину

Я не повернуся до тебе вже

Я йду зараз надовго

Ти знаєш це назавжди

Пробач за то, за що б і сам я

Не зміг вибачити би ніколи

Огорнувши серце тишею

Глотий біль нічних тривог (2 р.)

Пес причаївся біля дороги

Сумнівів, не покуштувавши термін

Він чекати залишився тут надовго

Залитий у бронзу

Голову схиливши

Майже того, мій друже

Хто знав - не буде зустрічі

Назавжди свої образи забувши

Не раз на південь летіли птахи

Не раз весною танув сніг

Він знав: господар повернеться

І в мислах не тримав втечу

Огорнувши серце тишею

Глотий біль нічних тривог

Прощавай мій друже!

Тебе покину

Я не повернуся…